Основи навчання методики волейболу
Передмова
Система фізичного виховання – органічна частина загальної системи виховання молоді. Мета фізичного виховання – зміцнення здоров’я, розвиток фізичних можливостей людини, формування та удосконалення життєво важливих рухових навиків і вмінь, підготовка її до праці та захисту нашої Батьківщини. У системі фізичного виховання певне місце займає волейбол. У чому ж приваблююча сила волейболу, чим він так захоплює мільйони людей різноманітних професій? Переваги цієї гри криються і у зовнішній стороні (простота обладнання місця для гри, візуальна емоційність, порівняно легко створити рівні по силі, віку команди і твін.), у багатому внутрішньому змісті(краса і різноманітність тактичних малюнків, достатність складних рухів, що вимагають високої координації, сміливості, гнучкості, сили і твін.). Заняття волейболом - ефективний засіб зміцнення здоров’я і фізичного розвитку. Оздоровлювальний вплив цієї гри визначається передусім тим, що нею можна займатися круглий рік і більшою частиною на свіжому повітрі. При правильній організації занять волейбол сприяє зміцненню кістково-м’язового апарату, підсиленню обміну речовин, удосконаленню різноманітних функцій організму. Тому він широко використовується як один із оздоровлювальних засобів у санаторіях та інших лікувальних закладах. Високий рівень розвитку сучасного волейболу, як виду спорту, робить його одним з ефективних засобів всебічного фізичного розвитку. Відомо, що сучасний волейбол ставить надзвичайно високі вимоги до функціонального стану організму, до фізичних якостей людини. Навантаження у гравців кращих команд надто високі. Адже зустрічі між командами майстрів продовжуються іноді по 2-2,5 години. Проведені в останні роки дослідження показали, що гра у волейбол часто характеризується роботою, що виконується у межах максимальної і субмаксимальної потужності. Так, наприклад, при інтенсивній грі серце волейболіста скорочується до 200 і більше разів на хвилину. Різноманітність рухових навичок та ігрових дій, що відрізняються не тільки за інтенсивністю зусиль, але і за координаційною структурою, сприяє розвитку всіх фізичних якостей людини: сили, витривалості, швидкості, спритності у гармонійних поєднаннях. Спроможність волейболіста швидко орієнтуватися у ситуації, що постійно змінюється, вибирати з багатого арсеналу різноманітних технічних засобів найбільш раціональні, швидко переходити від одних дій до інших приводить до досягнення високої рухливості нервових процесів, робить спортсмена швидким і спритним. Великий обсяг тренувальних і психологічних навантажень у волейболі забезпечує високий рівень витривалості. Заняття волейболом сприяють розвитку цінних якостей, таких, як сміливість, наполегливість, рішучість і самовідданість, ініціативність і дисциплінованість. Прагнення до досягнення загальної мети під час гри привчає волейболістів до колективних дій, до постійного співробітництва і взаємодопомоги, виховує почуття дружби і товариства. Надзвичайно великий естетичний вплив волейболу на людину. Він не обмежується тим, що у процесі занять волейболом спортсмен досягає гармонійного розвитку свого тіла, виразності рухів. Глибоке естетичне насолодження приносить злагодженість дій у виконанні тактичних комбінацій, сама спортивна боротьба і радість перемоги. Сказане вище допомагає зрозуміти, чому така велика зацікавленість волейболом у людей різного віку, різних професій. Волейбол як предмет обов’язковий для студентів факультетів фізичного виховання. Як і будь-який предмет, він має свою історію, теорію, свої особливості у методиці навчання, у формах організації навчання тощо.