Класифікація рухливих ігор

У педагогічній практиці існує така класифікація рухливих ігор:

-                    із предметами («М’яч середньому», «Квач зі стрічками»);

-                    без предметів («Квач», «Гопак»);

-                    індивідуальні (« Вудочка», «Абетка», «Квач» та інші);

-                    з ведучими («Їжак», «Ми веселі діти»);

-                    без ведучих («Передай далі»);

-                    за місцем проведення (у залі «Пасування волейболістів», на свіжому повітрі «Класи», «Другий зайвий», на воді: «Перекинь швидше», на снігу: «Швидкі санки»;

-                    за інтенсивністю фізичного навантаження (ігри малої інтенсивності: «Карлики і велетні», «Тиша», ігри середньої інтенсивності: «Вище землі», «Пошта йде у всі міста», ігри великої інтенсивності: «Вудочка», «Потяг»);

-                    за спрямованістю рухових дій ( ігри з бігом: «Ворота», «Всі до своїх прапорців», ігри з ходьбою: «Зайчик», «Котики», ігри зі стрибками: «У річку, гоп», «Довга лоза», ігри з передачею м’яча: «Злови м’яч», «Передай далі»), ігри з метанням: «Снайпери», «Влуч у ціль», «Спритний м’яч»;

-         за переважаючим розвитком фізичних якостей ( ігри для розвитку швидкості: «День і ніч», «Захисники фортеці», «Останній вибуває», ігри для розвитку сили: «Гопак», «Човник», «Силачі», ігри для розвитку спритності: «Квач зі стрічками, «Море хвилюється» тощо).