Покрівельні роботи

Рулонні покрівлі можуть улаштовуватись наклеюванням рулонних покрівельних матеріалів на мастиках (традиційні покрівлі); укладанням мембран площею до 500 м, а також використанням самоклейного руберойду. Основні рулонні покрівельні матеріали для традиційної покрівлі – це руберойд, склоруберойд, пергамін.

Кількість шарів у рулонних покрівлях залежить від типу будівлі чи споруди, виду гідроізоляційного матеріалу та похилу даху і може становити від одного до п'яти. Марку мастики для влаштування рулонних покрівель визначають залежно від району будівництва, виду та похилу покрівлі. Товщина шару мастики не повинна перевищувати 2 мм. Захисний шар на рулонних покрівлях улаштовують з гравію крупністю 10 – 20 мм. Допускається використовувати для цього і кам'яну крихту.

Поверхню деяких рулонних покрівельних матеріалів посипають мінеральними порошками для того, щоб рулон не злипався під час зберігання й транспортування. Перед наклеюванням таких матеріалів посипку знімають. Крім того, рулонні покрівельні матеріали перед наклеюванням виправляють. Так, двобічний руберойд і всі рулонні матеріали перемотують на інший бік за допомогою спеціального верстата, а однобічному дають вилежатись розкатаним не менше ніж 24 год. Якщо похил даху менший ніж 15%, полотнища наклеюють паралельно гребеню і карнизу, якщо більший – перпендикулярно до гребеня, тобто за стоком води. Основою під рулонні покрівлі можуть бути бетон, цементно-піщана стяжка, азбестоцементні листи, суцільний настил з дощок. Перші три перед наклеюванням килима слід ґрунтувати.

Улаштування рулонних покрівель – це комплекс процесів з підготування основи під пароізоляцію вирівнюванням поверхні; влаштування пароізоляції з рулонних або мастикових матеріалів; укладання або влаштування теплоізоляції; влаштування захисної або вирівнювальної стяжки; нанесення ґрунтувального шару; влаштування основних водозахисних шарів покрівлі та захисного шару. Технологія влаштування теплоізоляції залежить від виду теплоізоляційного матеріалу. Найтехнологічніша монолітна теплоізоляція з легких бетонів, полімербетонів, бітумоперліту, яку вкладають смугами завширшки 4 – 6 м за маяковими рейками шва. Між смугами влаштовують компенсаційні стики.

Технологічні операції з улаштування основних водозахисних шарів виконують у такій послідовності: - наклеюють додаткові шари рулонного килима в розжолобках, на карнизах, у місцях прилягання до стін, розміщення водозбірних лійок; - улаштовують карнизні звіси, оформлюють виходи на дах, надбудови; - ґрунтують основу під покрівлю; - наклеюють полотнища рулонного килима; - улаштовують захисний шар. Карнизні звіси влаштовують з листової сталі, яку закріплюють на попередньо приклеєних полотнищах руберойду. Залежно від способу наклеювання полотнищ рулонний покрівельний килим улаштовують так: за ступінчастого (одночасного) – із руберойду з дрібною мінеральною посилкою з наступним улаштуванням захисного гравійного шару; за шарового (послідовного) – нижні шари з руберойду із дрібною мінеральною посилкою, а верхній шар – з руберойду з крупнозернистою посипкою.

За механізованого влаштування рулонних покрівель полотнища руберойду наклеюють не послідовно, а одночасно (Мал.1). Наклеювання полотнищ починають з нижчих місць і продовжують у напрямку до вищих. Перекриття стиків уздовж полотнищ має бути не менше ніж 100 мм, а впоперек – не менше ніж 300 мм. Для посилення водоізоляційного покриття і підвищення його надійності в розжолобках, на карнизах, у місцях прилягання до стін, розміщення шахт, водозбірних лійок та інших конструктивних елементів кладуть додаткові шари гідроізоляційного килима з рулонних матеріалів (руберойду) або із  скломатеріалів (склотканини, склополотна) на клеїльних мастиках.

Мал.1. Способи наклеювання полотнищ рулонного килима: а – послідовний; б – одночасний у процесі влаштування чотиришарового килима; в – те саме, тришарового; ш – ширина полотнища

Кількість додаткових шарів у місцях прилягання визначається проектом. Стики полотнищ руберойду після наклеювання прошпакльовують бітумною мастикою, нагрітою до 150– 160 °С. Захисний шар покрівлі влаштовують по верхньому шару рулонного килима нанесенням гарячої бітумної мастики (шар 3 мм завтовшки) і посипкою гравієм або щебенем фракцій 10 – 20 мм. Рулонні покрівлі виконують з використанням самохідних машин (якщо похил покрівлі до 7 %), котків-розкатників, а також уручну з використанням спеціальних інструментів та пристроїв (Мал.2). Улаштування покрівель з наплавленого руберойду має низку переваг порівняно з наклеюванням звичайного руберойду на гарячих мастиках. Це насамперед виключення з технології процесів приготування, подавання та нанесення гарячих бітумних мастик, поліпшення умов праці та підвищення ступеня механізації. 

Мал. 2. Інструменти та пристрої для влаштування рулонних покрівель:

а – металевий шпатель; б – шило; в – щітка для нанесення мастики; г – гребок з гумовою вставкою для розрівнювання мастики; д – штукатурний молоток, є – відро; є – бачок; ж – термос; з – ківш; и – гребінка для розрівнювання мастики; і – покрівельний ніж; к – роликові ножиці для поперечного розрізування рулонних матеріалів

Ці рулонні килими наклеюють так. На обґрунтованій і сухій поверхні одночасно розгортають 7 – 10 рулонів, вирівнюють їх, забезпечуючи при цьому напуск полотнищ. З одного кінця полотнища згортають на 5 – 7 м, починаючи з останнього. Покривний шар руберойду розігрівають за допомогою спеціальних установок (Мал.3) уздовж лінії дотику полотнища з основою або раніше наклеєним полотнищем. Коли покривний шар стане в'язкотягучим, рулонний килим розгортають і приклеюють поступово по всій його довжині.

1 – балон з газом; 2 – газові пальники; 3 – руберойд

Улаштування покрівель з полімерних матеріалів – це один із напрямів індустріалізації покрівельних робіт. Таку покрівлю влаштовують із заготовлених у заводських умовах килимів площею 100 – 500 м. Ширина килима може становити 3– 12,2 м. На заводі килими складають склеюванням полотнищ полімерних матеріалів (між собою та в стиках) за допомогою клеїльних мастик або пластифікованої стрічки «донорської» вкладки в шви між полотнищами. Склеєні килими намотують спеціальною установкою на осердя (як лінолеум). Загальна маса килимів на одному осерді має становити не більше ніж 3 т. До об'єкта килим транспортують разом із траверсою, яка виконує функції контейнера під час транспортування килима і функції технологічної оснастки під час улаштування покрівлі. На покриття килим подають баштовим краном. До початку влаштування покрівлі готують основу, тобто зрізають монтажні петлі, обклеюють водозбірні лійки, виконують підкладний шар з рулонного матеріалу (пергаміну) або піску (10– 15 мм). Гідроізоляційний килим розкручують за допомогою крана. Після цього влаштовують роздільний шар з полотнищ рулонного покрівельного матеріалу (руберойду РПП-300А, пергаміну). Полотнища кладуть «насухо» з напуском 10 см. Після цього баштовим краном подають на покрівлю привантажувальний гравій (розміри зерен 5 – 20 мм), який розрівнюють шаром 40 мм завтовшки. Закінчується процес монтажем притискувальних елементів із залізобетону по периметру покрівлі. Конструктивні вузли покрівлі з полімерних матеріалів показано на Мал. 4.

Мал. 4. Конструктивні вузли покрівель з полімерних матеріалів: а – прилягання покрівлі до цегляного парапету; б – те саме, в місцях суміжних ділянок водозбору; в – те саме, до внутрішньої стіни; 1 – привантажувальний шар; 2 – захисний шар; 3 – збірний покрівельний килим; 4 – захисний фартух; 5 – підстильний шар; 6 – підкладний збірний елемент; 7 – плита покриття; 8 – стіна; 9 – металева огорожа; 10 – притискний збірний елемент; 11 – цементний розчин