1. Основи будівель та споруд

Основи будівель та споруд - це масив ґрунту, який сприймає навантаження від фундаментів і при цьому деформується.

Ґрунти, які складають основи будівель та споруд, залягають найчастіше у вигляді прошарків, неоднорідних за складом і властивостями. На ґрунтові основи діють різноманітні силові та несилові навантаження і впливи: силові - власна вага і вага будівель та споруд; несилові - температурні, інфільтрація поверхневих і техногенних вод тощо. Ґрунтові основи являють собою дисперсне середовище, в порах якого знаходиться вода і гази. Воно реагує на зовнішні сили як складна трифазна система, деформації якої продовжуються, як правило, і після прикладення навантаження, а механічні властивості змінюються в процесі ущільнення. Обов'язково  необхідно виконувати інженерно-геологічні і гідрогеологічні дослідження характеру ґрунтів та їх фізико-механічних характеристик.

Основні вимоги до основ будівель та споруд - це загальна стійкість масиву грунту від впливів природних і техногенних факторів і навантажень, які передаються фундаментами будівель та споруд на грунтові основи.

Несуча здатність ґрунтових основ - це загальне максимальне навантаження від фундаменту, яке можуть витримати грунтові основи без руйнування та надмірного ущільнення. 

Несуча здатність ґрунтових основ залежить: від опору грунту зсуву, розмірів і форми фундаментів; глибини закладання фундаментів; характеру навантажень (статичних, динамічних).