Ознайомлення з технікою метання та легкоатлетичного багатоборства
1.Легкоатлетичні багатоборства та історія виникнення багатоборства
2.Вікові особливості навчально-тренувального процесу в багатоборстві
3. Характеристика окремих видів багатоборств
4. Удосконалення фізичних якостей
Легкоатлетичні багатоборства та історія виникнення багатоборства
Сучасне легкоатлетичне багатоборство бере початок ще з античних олімпіад, де прадавні спортсмени змагалися в комбінації спортивних дисциплін. Якщо легку атлетику іменують Королевою спорту, то багатоборства – вінець легкої атлетики. Ці традиції збережені і на сьогоднішній день, до програми Олімпійських Ігор входить два види багатоборства: десятиборство для чоловіків та семиборство для жінок. Багатоборство має на увазі гармонійний розвиток усіх фізичних та морально-психічних якостей атлета. Історія цієї дисципліни в Україні налічує чимало видатних спортсменів, переможців та призерів Олімпійських Ігор, чемпіонів світу та Європи, таких як Микола Авілов, Олександр Апайчев (рекордсмен України в десятиборстві який був встановлений у 1984 р., 8709 очок, який стоїть і по сьогоднішній день), Надія Ткаченко, Наталія Добринська, Людмила Блонська (рекордсменка України в семиборстві, результат який був встановлений у 2007 р., 6832очка).
Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні. Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.
Перші Олімпійські ігри давнини, про яких збереглася достовірна запис, відбулися в 776 р. до н.е. Тоді в програму змагань входив лише біг на 1 стадій (192 м. 27 см.). У 724 р. до н.е. проводився біг вже на 2 стадія, а ще через чотири роки відбувся перший олімпійський забіг на довгу дистанцію ‒ 24 стадія. Перемога на іграх цінувалася дуже високо. Чемпіонам надавали великі почесті, обирали на почесні посади, в їх честь будували монументи. Великою популярністю в Стародавній Греції користувалися стрибки в довжину і естафетний біг (лампадеріомас), учасники якого передавали один одному палаючий смолоскип.
Пізніше в програму Олімпійських ігор були включені метання диска і метання списа, а в 708 р. до н.е. вперше були проведені змагання з багатоборства ‒ пентатлону, в який входили біг на 1 стадій, метання диска, списа, стрибок у довжину (під час розбігу атлет тримав у руках гантелі масою від 1,5 до 4,5 кг.) і боротьба (панкратіон).
У середньовіччя великих змагань з легкої атлетики не проводилося, хоча є відомості, що у святкові дні люди розважалися, змагаючись у метанні каміння, стрибках у довжину та у висоту, в бігу на швидкість. Пізніше в Західній Європі біг, стрибки і метання увійшли в систему фізичного виховання лицарів. Чітких правил змагань в цей період ще не було, тому на кожному змаганні вони встановлювалися за домовленістю між спортсменами. Однак поступово правила ставали все більш стабільними. Одночасно вдосконалювалися та легкоатлетичні снаряди. Після винаходу в XІV столітті вогнепальної зброї від метання важкого каменя перейшли до штовхання металевого гарматного ядра. Ковальський молот в метаннях поступово замінили молотом на ланцюгу, а потім ядро на ланцюгу (в даний час ‒ ядро на сталевий дроті з ручкою). Легка атлетика як вид спорту почала складатися лише до кінця першої половини XIX століття.
Динаміка результатів в багатоборстві на Олімпійських іграх. Проте на сьогоднішній день легкоатлетичні багатоборства в Україні перебувають у неоднозначному стані. З одного боку жіноче семиборство (А.Шух, Д.Слобода, Р.Буйненко) має достатньо високий рівень, а в десятиборстві, за останні роки кращім спортсменом є О.Касьянов, але це один багатоборець, який представляє Україну на чемпіонатах світу та Олімпійських іграх.
З іншого боку – середній рівень результатів спортсменів другого ешелону, відсутність молодичих кваліфікованих кадрів та достатньо укомплектованих спортивних баз на території України. З огляду на існуючу ситуацію старшому тренеру з багатоборств необхідно докласти чимало зусиль щоб зберегти та примножити українських атлетів у майбутньому.