1. Легкоатлетичні стрибки

Стрибок – це природний спосіб долання перешкод, він характеризується максимальним короткочасним нервово-м'язовим зусиллям. Стрибкові вправи сприяють зміцненню м'язів ніг, розвитку таких якостей як сила, швидкість, гнучкість.

Стрибки виконуються з місця і з розбігу. В програму офіційних змагань стрибки з місця в довжину і висоту не входять, а використовуються переважно як засіб для підвищення рівня фізичної підготовленості, є важливим тестом для визначення швидкісно-силових якостей в державних тестах.

 Легкоатлетичні стрибки з розбігу поділяються на два види:

через горизонтальні (у довжину і потрійний)

вертикальні перешкоди (у висоту і з жердиною).

Стрибки є основою створення навички відштовхування вгору, необхідної для багатьох інших вправ. Самі стрибки через перешкоди в системі стрибкових завдань розвивають стрибучість, координаційні здібності. Слід нагадати про значимість стрибкових вправ для розвитку вестибулярного апарату.

 Навчати різновидностям стрибків рекомендується в такому порядку. Спочатку вивчаються підстрибування. З цих вправ починається „азбука” навчання стрибкам. Крім того, щоб навчити початківців відштовхуватись від опори, необхідно навчити чіткому приземленню без значних струсів. При цьому слід застосувати приземлення спочатку торкнувшись ґрунту передньою частиною ступні, амортизуючи приземлення невеликим згинанням в колінах. Важливо навчити варіантам приземлення залежно від висоти перешкоди і вихідного положення для стрибків; необхідно вчити вибирати спосіб безпечного приземлення залежно від умов, які склались в стрибку. Після цього вивчаються стрибки, які пов'язані з перестрибуванням. Вони виконуються через високі і широкі перешкоди, з місця і з розбігу. Сюди входять легкоатлетичні стрибки у довжину, висоту, потрійний стрибок і стрибок з жердиною.