ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ. СПОРТИВНА ПІДГОТОВКА

Фізична підготовка - це педагогічний процес, спрямований на виховання фізичних якостей і розвиток функціональних можливостей, що створюють сприятливі умови забезпечення життєдіяльності людини. Поняттям "фізична підготовка" користуються тоді, коли необхідно підкреслити прикладну спрямованість фізичного виховання по відношенню до трудової, військової, спортивної та іншої діяльності. Розрізняють загальну фізичну підготовку (ОФП) і спеціальну фізичну підготовку (СФП).

Загальна фізична підготовка (ОФП) - це процес вдосконалення рухових фізичних якостей, спрямованих на всебічний і гармонійний фізичний розвиток людини. ОФП сприяє підвищенню функціональних можливостей, загальної працездатності, є основою (базою) для спеціальної підготовки і досягнення високих результатів в обраній сфері діяльності або виді спорту. Засобами ОФП є фізичні вправи (біг, плавання, спортивні та рухливі ігри, лижний спорт, велоїзда, вправи з обтяженнями та ін.), Оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори. З ОФП пов'язано досягнення фізичної досконалості - рівня здоров'я і всебічного розвитку фізичних здібностей, відповідних спортивної, військової, професійної та іншої діяльності.

Необхідність широкого розмаїття засобів ОФП визначається тим, що в сферу занять фізичними вправами з загальнопідготовчою спрямованістю залучаються практично всі верстви населення - від дитячого до похилого віку.

Завданнями ЗФП є: 1) зміцнення і збереження здоров'я, вдосконалення статури, гармонійний фізичний розвиток, підтримання загального рівня функціональних можливостей організму, багаторічне збереження високого рівня працездатності; 2) розвиток всіх основних фізичних якостей - сили, витривалості, гнучкості, швидкості та спритності; 3) створення базової основи для спеціальної фізичної підготовленості до конкретних видів діяльності - трудової, військової, побутової і т.д.

ЗФП - основна цільова завдання педагогічного процесу фізичного виховання студентської молоді, орієнтована на зміцнення їх здоров'я, підвищення загальної працездатності та ефективності навчальної праці. Однак слід пам'ятати, що навіть досить висока загальнофізична підготовленість часто не може забезпечити успіху в підготовці до конкретного виду професії або виду спорту. У цих випадках необхідна додаткова спеціальна підготовка: в області спорту - спеціальна фізична підготовка, у професійній діяльності - професійно-прикладна фізична підготовка.

Спеціальна фізична підготовка (СФП) характеризується рівнем розвитку фізичних здібностей, можливостей органів і функціональних систем, що безпосередньо визначають досягнення в обраному виді спорту.

Спортивна підготовка

Фізична підготовка (як загальна, так і спеціальна) здійснюється в процесі спортивного тренування.

Термін "спортивне тренування" значною мірою збігається за своїм змістом з терміном "підготовка спортсменів". Разом з тим їх необхідно розрізняти. Підготовка спортсмена - поняття ширше.

Спортивна підготовка - це доцільне використання знань, засобів, методів і умов, що дозволяє направлено впливати на розвиток спортсмена і забезпечувати необхідний ступінь його готовності до спортивних досягнень. Спортивна підготовка включає технічну, тактичну, психічну та фізичну підготовку спортсмена.

Спортивна тренування - це та частина підготовки спортсмена, яка побудована на основі методу вправи. Наприклад, якщо спортсмен виконує які-небудь фізичні вправи, то це означає, що в ході підготовки здійснюється спортивне тренування. Якщо ж він вивчає особливості змагальної діяльності суперників шляхом перегляду відеозаписів, то в цьому випадку підготовка проводиться, а тренування немає. Позитивний ефект тренування повинен виражатися в підвищеному рівні функціональних можливостей організму спортсмена, загальної і спеціальної працездатності. Функціональний стан спортсмена, його тренованість - головний об'єкт управління в процесі спортивного тренування. У свою чергу, система підготовки спортсмена включає такі процеси, як змагання, спортивну тренування, матеріальне та інформаційне забезпечення умов підготовки.

У тренувальній, і особливо в змагальної, діяльності жоден з видів спортивної підготовки не проявляється ізольовано. Вони об'єднуються в складний багатофункціональний процес, спрямований на досягнення найвищих спортивних результатів.

Технічна підготовка - навчання техніці дій, виконуваних у змаганнях або службовців засобами тренування. У процесі технічної підготовки спортсмен опановує технікою обраного виду спорту, освоює відповідні рухові вміння та навички, доводячи їх до можливо високого ступеня досконалості.

Тактична підготовка спортсмена передбачає засвоєння теоретичних основ спортивної тактики, практичне освоєння тактичних прийомів, їх комбінації, варіантів, виховання тактичного мислення та інших здібностей, що визначають тактичну майстерність.

Основним змістом психічної підготовки є виховання вольових здібностей: цілеспрямованості, рішучості та сміливості, наполегливості і завзятості, витримки і самовладання, самостійності та ініціативності. Психічна підготовка здійснюється в процесі тренувань з поступово зростаючими труднощами і в змагальних умовах.

Фізична підготовка. Як уже зазначалося вище, фізична підготовка поділяється на загальну і спеціальну фізичну підготовку. Кожен вид спорту пред'являє свої специфічні вимоги до фізичної підготовленості спортсмена - рівню розвитку окремих фізичних якостей, функціональних можливостей і статурі. Тому є певні відмінності у змісті та методиці фізичної підготовки в тому чи іншому виді спорту і у спортсменів різного віку та кваліфікації. Співвідношення ОФП і СФП в тренувальному процесі залежить від вирішуваних завдань, віку, кваліфікації та індивідуальних особливостей спортсмена, виду спорту, етапів і періодів тренувального процесу. У процесі багаторічної тренування із зростанням майстерності спортсмена збільшується питома вага коштів СФП і, відповідно, зменшується обсяг коштів ОФП. Ефективність тренувального процесу можна визначати за якістю таких понять, як тренованість, підготовленість, спортивна форма.

Тренованість спортсмена характеризується ступенем функціонального пристосування організму до пропонованим тренувальних навантажень, що формується в результаті систематичних фізичних вправ і сприяє підвищенню працездатності.

Тренованість підрозділяється на загальну і спеціальну.

Загальна тренованість формується під впливом вправ загальнорозвиваючого характеру, що підвищують функціональні можливості організму.

Спеціальна тренованість набувається внаслідок виконання конкретного виду м'язової діяльності в обраному виді спорту.

Тренованість завжди орієнтована на конкретний вид спеціалізації спортсмена і виражається в:

• - Підвищенні рівня функціональних можливостей його організму;
• - Специфічної і загальної працездатності;
• - Досягнутої ступеня досконалості спортивних умінь і навичок.

Підготовленість - це комплексний результат фізичної, технічної, тактичної, психічної підготовок спортсмена.

Спортивна форма - це вища ступінь підготовленості спортсмена, що характеризується його здатністю до одночасної реалізації в змагальної діяльності різних сторін підготовки спортсмена (технічної, фізичної, тактичної, психічної). Спортивна форма пов'язана з проявом комплексного сприйняття змагальної діяльності в обраному виді спорту: "почуття води", "почуття льоду", "відчуття м'яча" і т.д.

Засоби спортивної підготовки

Основними специфічними засобами спортивної підготовки є фізичні вправи - змагальні, спеціально-підготовчі та загальнопідготовчі..

Змагальні вправи - це цілісні рухові дії (або сукупність рухових дій), які є засобом змагальної боротьби в обраному виді спорту і виконуються по можливості відповідно до правил змагань але цього виду спорту. Наприклад, у важкій атлетиці - це окремі вправи двоборства штангіста (ривок, поштовх), у спортивному плаванні - плавання на певні дистанції спортивними стилями (кроль на грудях, батерфляй, брас, кроль на спині). Поняття "змагальне вправу" тотожне виду спорту.

Спеціально-підготовчі вправи - це вправи, що мають схожість з змагальними вправами по структурі руху, ритмічним, тимчасовим і іншим характеристикам. Наприклад, для легкоатлета-бігуна це буде біг на відрізки обраної дистанції; для ігровиків - ігрові дії і комбінації. Іншим прикладом можуть служити вправи, наближені за формою до змагальному дії: у лижників-гонщиків - вправи на лижоролерах; у гімнастів - вправи на батуті і т.д.

Залежно від спрямованості тренувальних занять спеціально-підготовчі вправи підрозділяються на підвідні (для освоєння форми, техніки рухів) і розвиваючі (для розвитку сили, витривалості, гнучкості та інших фізичних якостей) вправи. До числа спеціально-підготовчих вправ відносяться і імітаційні вправи, які максимально відповідають за координаційної структурі характером виконання змагального вправи.

Загальнопідготовчі вправи є переважно засобами загальної підготовки спортсмена. З цією метою можуть використовуватися найрізноманітніші загальнофізичні вправи, вправи з суміжних видів спорту.

Крім тренувальних вправ в спортивному тренуванні широко використовуються природно-оздоровчі: водні і повітряні процедури, тренувальні заняття в різних погодних умовах, в умовах середньогір'я і високогір'я. Вони використовуються для підвищення стійкості організму до впливу охолодження, зігрівання, нестачі кисню, тобто для загартовування і зміцнення здоров'я спортсмена.