3. Оформлення результатів обстежень

Під час проведення обстежень будівлі (споруди) заповнюють відомість дефектів та пошкоджень конструкцій. Дефекти і пошкодження конструкцій та елементів конструкцій класифікують за ознаками категорій технічного стану конструкцій.

Після закінчення обстежень складається відомість дефектів і пошкоджень будівлі (споруди).

Результати та аналіз обстежень подають замовнику у вигляді звіту, який повинен містити:

дані про технічну документацію, її повноту та якість; опис прийнятих конструктивних рішень та дефектів, які виникли у ході будівництва;

-        відомості, що характеризують проектний і фактичний режими експлуатації конструкцій та містять дані про фактичні навантаження, дії та характер агресивності середовища (природного та виробничого);

-        результати огляду будівлі (споруди) із зазначеннями щодо технічного стану окремих конструкцій та їх елементів;

-        відомості та схеми дефектів і пошкоджень конструкцій;

-        результати геодезичних та інших вимірювань конструкцій, неруйнівних методів контролю, інших натурних досліджень та випробувань;

-        результати фізико-механічних випробувань зразків матеріалів, хімічних аналізів матеріалів та середовища;

-        результати аналізу дефектів, пошкоджень та причини їх виникнення;

-        перевірні розрахунки конструктивних елементів та систем;

-        висновки про стан конструкцій та їх придатність для подальшої експлуатації, проведення ремонту, підсилення або заміни;

-        відомості, необхідні для занесення у паспорт технічного стану будівлі (споруди);

-        стислі технічні рішення щодо методів підсилення основ та дефектних конструкцій, або їх заміни; рекомендації з покращення експлуатації конструкцій.

Залежно від фактично установленої функціональної придатності та міри втрати своїх експлуатаційних якостей, технічний стан конструкції може бути віднесений до однієї з таких категорій:

І — нормальна. Фактичні зусилля в елементах та перерізах конструкції не перевищують допустимі за розрахунком. Відсутні дефекти та пошкодження, які перешкоджають нормальній експлуатації, знижують несучу здатність або довговічність конструкції;

ІІ — задовільна. За несучою здатністю та умовами експлуатації конструкція відноситься до І категорії. Мають місце дефекти та пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції. Потрібні заходи щодо її захисту;

ІІІ — непридатна до нормальної експлуатації. Конструкція перевантажена, або мають місце дефекти та пошкодження, які свідчать про зниження її несучої спроможності. На основі перевірних розрахунків та аналізу пошкоджень можливо забезпечити її цілісність на період підсилення;

IV — аварійна. Те саме, що і для ІІІ категорії технічного стану конструкції. Але на основі перевірних розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкції на період підсилення, особливо, якщо можливий "крихкий" характер її руйнування.

Класифікаційні ознаки категорій технічного стану конструкцій залежно від виду дефекту, пошкодження та міри ушкодження їх наведено у нормах.

Залежно від категорії технічного стану несучих та огороджувальних конструкцій технічний стан всієї будівлі (споруди) має бути віднесений до однієї з таких категорій:

І-ІІ — нормальна. У будівлі відсутні несучі та огороджувальні конструкції, що відповідають ІІ (задовільна), ІІІ (непридатна до нормальної експлуатації) та IV (аварійна) категоріям технічного стану; — задовільна. У будівлі відсутні несучі та огороджувальні конструкції, що відповідають ІІІ та IV категоріям технічного стану;

ІІІ — непридатна для нормальної експлуатації. У будівлі відсутні несучі та огороджувальні конструкції, що відповідають IV категорії технічного стану;

IV — аварійна. У будівлі є несучі та огороджувальні конструкції, що відповідають IV категорії технічного стану.