Лекція 1

На території житлових кварталів і підприємств проектують систему каналізаційних трубопроводів, через яку стоки з внутрішньої каналізації відводяться у вуличні мережі. Залежно від розташування трубопроводів на території населеного пункту чи підприємства ця система називається дворовою, квартальною або заводською мережею.

Дворова мережа обслуговує один або декілька будинків, квартальна – значно більшу групу будинків у межах кварталу, а заводська прокладається на території підприємства.

Дворові, квартальні та заводські мережі прокладають з керамічних, азбестоцементних, бетонних, залізобетонних і пластмасових труб. Металеві труби використовують лише за особливих умов (наприклад, просадочні ґрунти). Трубопроводи каналізаційної мережі прокладають, як правило, паралельно будинкам, об’єднуючи всі випуски внутрішніх каналізаційних мереж цих будинків. Відстань від стіни будинку приймається не менше 3,5–5,0 м, щоб під час проведення земляних робіт не пошкодити основу фундаменту будинку (рис. 1).

Рисунок 1 - Схема визначення відстані між фундаментом будівлі та водовідвідним трубопроводом

 

Подальший відвід стічних вод здійснюється самопливом найкоротшим напрямком до контрольного колодязя, а потім у вуличний колектор зовнішньої каналізації населеного пункту. Для попередження від пошкодження каналізаційних мереж наземним автотранспортом, як правило, приймають мінімальне заглиблення труб дворової і квартальної мережі 0,7 м, а вуличних міських мереж – 1,5 м до верху труби. Відстань у плані між трубопроводами і підземними частинами фундаментів будинків та іншими підземними спорудами приймається для напірних трубопроводів – не менш ніж 5 м, а для самопливних – 3 м.

Не слід прокладати мережі територією, де в подальшому передбачається забудова.

Під час проектування та будівництва обов’язково ув’язують прокладання каналізаційних мереж з іншими підземними комунікаціями:

до теплотрас – 1,0–1,5 м;

до ліній електропередач до  35 кВ – 5 м; до ліній електропередач більше 35 кВ –10 м;

до дерев цінних порід – 2,0 м;

до щогл та опор освітлення, зв’язку, контактної мережі – 1,5 м;

до бортового каменя автодоріг – 1,5 м;

до краю кювету – 1,0 м;

до трамвайних та заводських колій – 1,5 м;

до залізничних колій загальної 1 мережі – 4 м (до осі колій);

до підошви насипу – не менше глибини траншеї.

Мінімальна відстань між водовідвідною мережею та газопроводом за паралельного прокладання приймається залежно від тиску газу:

при низькому тиску до 5 кПа – 1,0 м; при середньому тиску до 0,3 мПа – 1,5м; при високому тиску до 0,6 мПа – 2 м, теж саме до 1,2 мПа – 5 м.

Мінімальна відстань між водовідвідною мережею та водопроводом приймається:

•  за паралельного прокладання на одному рівні та діаметрі водопроводу до 200 мм – не менша за 1,5 м, при більшому діаметрі – не менша за 3 м;
•  під час прокладання мереж водовідведення вище від водопроводу на 0,5 м і більше – не менша за 5 м.
•  під час перетину з водопроводом водовідвідна мережа прокладається нижче від водопроводу не менш ніж на 0,4 м, а у випадках коли водовідвідна мережа прокладається вище від водопроводу, то необхідно розміщати водопровід у футляр. Довжина захищеної ділянки по обидва боки від перетину приймається: у водонепроникних ґрунтах (глинистих) – не меншою за 3 м, у фільтрувальних –10 м.

Діаметр і уклон труб дворової та квартальної каналізації визначають за розрахунком, але приймають діаметри труб не менше 150 мм для господарсько-побутової каналізації і не менше 200 мм – для дощової та загальносплавної. На ділянках між колодязями прокладають труби одного діаметру з постійним уклоном без переломів. Труби різних діаметрів з’єднують у колодязях “шелига в шелигу”, тобто верх труб знаходиться на одному рівні. Початкова глибина закладання дворової мережі визначається глибиною випуску в колодязі.

Колодязі на мережах влаштовують у місцях приєднання випусків з будинків, приєднань бокових підключень, зміни діаметра і уклону труб, повороту лінії в плані та під час перепадів. Оглядові колодязі розташовують на прямих ділянках на віддалі один від одного не більше 35 м за діаметру труб 150 мм і 40–50 м – за діаметру труб більше 150 мм. Для контролю за складом стічних вод, що скидаються в міську каналізацію, в кінці дворової каналізації на відстані 1,0–1,5 м від червоної лінії забудови влаштовують контрольний колодязь. Досить часто в ньому роблять перепад, оскільки заглиблення вуличного колектора, як правило, значно більше, ніж дворових мереж (рис. 2).

 

 

Рисунок 2 - Дворова каналізаційна мережа:

1 – прочистка; 2 – випуск; 3 – дворовий колодязь; 4 – дворові мережі;  5 – контрольний колодязь; 6 – колодязь вуличної мережі