Лекція 2. Основи та фундаменти будівель та споруд

Польові фундаменти - це повністю або частково заглиблені в грунт забивні або виготовлені в грунті стрижньові конструкції (стовпи, бруси), які передають навантаження від будівлі або споруди на грунтові основи. Конструктивно пальові фундаменти складаються з паль, оголовків паль та ростверку.

Традиційно палі застосовують для передачі навантаження від будівлі через слабкі грунти на більш заглиблені міцні, але їх використовують і в міцних грунтах для зменшення обсягів земляних робіт при зведенні підземної частини будівлі.

У практиці будівництва використовують понад 150 типів паль, які класифіку­ють:

за матеріалом - дерев'яні, бетонні, залізобетонні, сталеві;

за характером статичної роботи - палі-стояки і висячі палі;

за способом виготовлення: виготовлені заздалегідь, з подальшим їхнім заглибленням у грунт, монолітні палі, які виготовляють на місці експлуатації; комбіновані папі тощо.

У залежності від властивостей грунтів, які залягають під нижніми кінцями паль, палі поділяють на палі-стояки, які спираються на щільний і міцний грунт, і висячі палі, які ущільнюють грунт і передають навантаження на грунт як нижнім кінцем, так і своєю боковою поверхнею за рахунок тертя.

У залежності від виду і величини навантаження, яке діє на пальовий фунда­мент, палі розміщують:

по одній - під окремі опори;

рядами - під стінові конструкції;

кущами - під колони;

пальовими полями - під будівлі та споруди малої площі із значним вертикальним навантаженням. Палі розміщують рядами або в шахматному порядку. Конструктивно відстань між осями паль приймають не менше трьох діаметрів або розмірів перерізів паль.

Польові ростверки - це плити із бетону або залізобетону, які об'єднують оголовки паль та забезпечують їх сумісну роботу.

Якщо ростверк лежить на грунті, то фундаменти називаються пальовими з низьким ростверком, а якщо він знаходиться вище рівня спланованого грунту - з високим ростверком.

«Стіна в грунті» - це інженерна споруда, призначена для зведення глибоких фундаментів і заглиблених у грунт споруд різного призначення. Спосіб "стіна в грунті" використовують при зведенні фундаментів під тяжкі будівлі та споруди, підземних частин і конструкцій будівель, будівництві підземних гаражів та паркінгів, переходів і розв'язок на автомобільних дорогах, водогінних і каналізаційних інженерних споруд.

Спосіб "стіна в грунті" полягає у влаштуванні стін із монолітного чи збірного залізобетону або протифільтраційного матеріалу у вузьких і глибоких траншеях. У процесі розробки грунту стійкість стін траншей забезпечують їх заповненням глинистими розчинами (суспензіями), які мають тиксотропні властивості. Після розробки траншеї заданих розмірів (400...1000 мм) глинистий розчин заміщують бетонною сумішшю, збірними залізобетонними конструкціями або протифільтраційним матеріалом Спосіб досить ефективний в умовах щільної забудови міст, тому що дозволяє будувати підземні споруди поблизу існуючих будівель без порушення їх стійкості.