Загальні відомості

Склом називають аморфні тіла, одержувані шляхом переохолодження розплавів, що володіють у результаті поступового збільшення в'язкості механічними властивостями твердих тел.
До ознак склоподібного стану речовини відносять: відсутність чітко вираженої температури плавлення, гомогенність та ізотропність. У будівництві застосовують винятково силікатне скло, умовний склад якого залежно від виду і призначення містить оксиди (у % за масою): SiО2 – 64 – 73, Na2О3 – 10 – 15; С2О – 0 – 5; СаО – 2,5 – 26,5; Mg – 0 – 4,5; Аl2О3 – 0 – 7,2; Fе2О3 – 0 – 0,4; SО3 – 0 – 0,5; B2О3 – 0 – 5.
Варіювання вмісту зазначених оксидів у складі скломаси дозволяє прискорити процес варіння скла, знизити температуру плавлення, надати блиск, поліпшити світлопропускання, підвищити хімічну стійкість та інші експлуатаційні характеристики скла.