3. Місце психології в системі наук

Зв'язок психології з іншими науками обопільний: в одних випадках психологія використовує досягнення інших наук для розв'язання своїх проблем, в інших - різні науки використовують психологічні знання для пояснення або розв'язання своїх питань. Від того, яке місце від­водиться психології в системі наук, багато в чому залежить і розуміння можливостей використання психологічних знань в інших галузях су­спільного виробництва: духовного і матеріального. І навпаки, розумін­ня того, якою мірою психологія може використовувати здобутки інших наук, сприяє проведенню психологічних досліджень.

Одна з перших класифікацій наук створена Платоном. Класифікація надавала схему всіх наукових знань тієї епохи, що збігається із структу­рою самої психологі ї- структурою пізнавальних здібностей людини.

Діалектика - розум, виступає як мистецтво міркування.

Фізика — почуттєве пізнання, сприймання.

Етика - воля і прагнення.

У системі наук, розробленій Гегелем, психологія посідає місце на одній із сходинок саморозвитку духу:

-            суб'єктивний дух - набуває форми індивідуальної свідомості; антропологія - вияви природно-душевного;

-            феноменологія - "свідомість, що виявляється'" в зовнішній дії;

-     психологія - духовна субстанція - мисляча і втілююча зміст. У
класифікаціях XIX століття в системі О. Конта - для психології вза­галі не було місця.

Психологія посідала місце між біологічними і соціальними наука­ми, і вже наприкінці XIX століття психологія погранила до складу на­ук. Підставою для такого рішення була очевидна істина: психологія є одним із двох аспектів будь-якого знання:

по-перше, завдяки своєму об'єктивному змісту - відображенню властивостей і відношень предметів, які досліджує наука;

по-друге - завдяки своїй внутрішній будові, тобто відповідно до психологічних моментів наукового аналізу ідей, концепцій і теорій, що пов'язані із законами і процесами пізнавальної діяльності людини.

Справді, ні математика, ні логіка, ні фізика ніяк не залежать від пси­хології у своїх методах або теоретичних структурах, але опанування цих структур можливе лише через здатність людини впливати на пред­мети і явища. І лише психологія здатна вивчити ці впливи і діяльність людини в розвиткові знань.

У класифікації наук, створеній Б. Кедровим, психологія посідає на­лежне їй місце. Схема має вигляд трикутника, вершини якого означа­ють науки:

1)               природничі;

2)       соціальні;

3)       філософські.

Вони пов'язані за принципами: по-перше- субординації розвитку від нижчого до вищого рівня; по-друге -об'єктивності, оскільки науки повинні розташовуватися так само, як пов'язані між собою предмети їх дослідження; по-третє - за принципом розвитку науки і знань, які вони створюють.

Отже, психологія розташовується всередині трикутника і тісно взаємопов'язується з трьома групами наук. Таке розташування психології обумовлене реальною близькістю предмета і методів кожної з цих наук до предмета і методів психології, зорієнтованих залежно від завдань у бік однієї з вершин трикутника.

Б. Кедров, уточнюючи положення психології на схемі, підкреслює: психологія розташовується всередині трикутника не симетрично до вершин, а ближче до філософських наук, бо, наприклад, мислення є предметом вивчення не лише психології, а й діалектики і логіки.

Багатогранний зв'язок психології з іншими науками — філо­софськими, природничими, соціальними — зумовлений тим, що в центрі її уваги стоїть людина. Проте близькість психології до інших наук і наявність спільних проблем із деякими з них не позбавляє її самостійності. Сьогодні психологія розвивається у напрямі макси­мального розширення зв'язків із суміжними науками, зберігаючи водночас свою своєрідність і самостійність.