Термінологічний словник

підвищення курсу національної валюти щодо іноземних чи міжнародних валют.

це інструмент монетарного регулювання, дія якого полягає в тому, що ЦБ визначає для комерційних банків нормативи обов'язкового резервування залучених коштів. Розмір обов'язкових резервів установлюється в процентному відношенні до загальної суми залучених коштів комерційним банком. Обов'язковий резерв зберігається на кореспондентському рахунку комерційного банку в НБУ. Рестрикційна грошово-кредитна політика, або політика дорогих грошей - політика, яка спрямована на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і стримування темпів зростання грошової маси в обороті. Ця політика використовується з метою подолання інфляції, стабілізації грошового обороту, а також для згладжування різких коливань фаз економічного циклу.

це інструмент монетарної політики, який базується на функції центрального банку як «кредитора останньої інстанції». Якщо комерційні банки мають тимчасовий дефіцит первинних резервів (коштів на кореспондентському рахунку в НБУ), то вони звертаються до центрального банку за позиками. ЦБ надає комерційним банкам кредити у порядку переобліку комерційних векселів або під заставу цінних паперів, і відповідно ці кредити називаються обліковими чи ломбардними. Якщо ЦБ надає зазначені позики, то він збільшує резерви комерційних банків, а отже, і пропозицію грошей. Регулюючи обсяг цих позичок, ЦБ впливає на грошову масу в обороті, причому цей вплив може відбуватися через зміну ліміту кредитування або рівня процентної ставки.

сектор грошового ринку, де об'єктом операцій є короткострокові фінансові інструменти (до одного року).

сектор грошового ринку, на якому купуються і продаються середньострокові та довгострокові кошти (більше одного року).