Термінологічний словник

товарна форма кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари та послуги. Заборгованість позичальника оформляється борговим зобов'язанням (векселем) або у вигляді запису на відкритому рахунку.

плата банку за здійснення операцій, що виконуються в інтересах клієнта, а часто - і за його рахунок. Визначається у вигляді фіксованого процента від суми угоди або певної суми і стягується у момент укладення угоди.

здатність національної валюти вільно, без будь-яких обмежень обмінюватися на іноземну валюту за певним курсом, що можуть здійснювати як резиденти, так і нерезиденти, та можливість використання іноземної валюти в угодах з реальними і фінансовими активами.

економічні відносини між юридичними та фізичними особами, а також державами з приводу отримання позики в грошовій або товарній формі на засадах поверненості, строковості, платності.

іменний грошовий документ, що видається банком власникові поточного рахунка і дає йому можливість оплатити через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей за рахунком без використання готівки.

неповноцінні знаки вартості, які виникають і функціонують у обігу на основі кредитних стосунків.