Термінологічний словник

кредитна установа, яка виконує перелік операцій, віднесених до базових банківських: мобілізує тимчасово вільні кошти, надає їх у позики, здійснює розрахунки між клієнтами.

перший міждержавний банк, який був створений у 1930 р. як міжнародний банк центральних банків.

законодавчо визначена, чітко структурована та субородинована сукупність банківських установ, що діють на професійній основі і функціонально пов'язані у самостійну економічну структуру.

грошові кошти економічних суб'єктів або цінні папери, які передані на зберігання банку за відповідну плату.

вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім господарствам і державам.

узагальнена назва процентів за банківськими операціями банків, процент, установлений як плата за здійснювані банком операції.

обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

розмінна монета з дрібною вартістю, яка карбується не з дорогоцінного металу.