КОНСПЕКТ

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішні та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Таке визначення дано в Законі України "Про бухгалтерський облік фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV.

Важливі особливості бухгалтерського обліку полягають у тому, що він:

= вартісний,

= суцільний і безперервний,

= документально обґрунтований,

= використовує властиві йому способи опрацювання інформації.

Всі юридичні особи, створені в Україні, незалежно від органів цінних форм і форм власності, повинні вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Бухгалтерський облік у загальному циклі управління підприємством (планування — облік — аналіз — регулювання) виконує такі функції:

*        Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає в забезпеченні інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства ;ля потреб внутрішніх і зовнішніх користувачів.

*        Контрольна функція бухгалтерського обліку полягає в необхідності здійснення методами бухгалтерського обліку контролю збере­ження та ефективного використання ресурсів, виконання планових завдань, дотримання чинного законодавства й умов угод і контрактів.

*        Оціночна функція бухгалтерського обліку полягає у вимірі та оцінці ресурсів, визначенні вартості й собівартості виробленої продукції, розрахунку результату діяльності підприємства, його рентабельності. Оцінка є результатом вимірювання й ідентифікації об'єктів обліку.

*        Аналітична функція бухгалтерського обліку полягає в здійсненні а основі первинних та зведених даних економічного аналізу наявності, стану і руху ресурсів та результатів діяльності підприємства із широким застосуванням економіко-статистичних методів і моделювання.

Вимірники бухгалтерського обліку:

 ◘       Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відоб­раження облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, площі, потуж­ності тощо. Вони мають свої переваги і недоліки. Без натуральних вимірників не можна скласти виробничий план з номенклатури ви­робів, проаналізувати використання матеріальних ресурсів, балансів. Проте натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних об'єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

◘       Трудові вимірники використовують для визначення затрачено: праці в одиницях робочого часу — днях, годинах, хвилинах. За їх допомогою у поєднанні з натуральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці, обчислюють фонд робочого часу й оплати праці.

◘       Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчисленні вартості об'єктів обліку. Цей вимірник використовують при плану ванні та обліку процесів виробництва й обігу, для визначення результатів і рентабельності діяльності, здійснення розрахунків мій підприємствами, організаціями, установами. Як і натуральний, грошовий вимірник має певні переваги і недоліки.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення об'єктів, що обліковуються, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.

Вимірники групуються:

= натуральні + вартісні;

= трудові + вартісні.

Класифікація бухгалтерського обліку:

а) за сферою діяльності

• виробничо-господарський – для підприємств різних форм власності;
• бюджетний – для бюджетних установ;
• банківський – для банків.

б) за обліковими функціями

• Фінансовий облік — комплексний системний облік майна, госпо­дарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартіс­них показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв'язків із постачальниками, покупцями, банками, інвесторами, акціонерами.
  
  
• Податковий облік — окремий функціональний облік з метою посилення контрольно-аналітичної функції обліку правильності нарахувань та сплати податків. Здійснюється для формування по­казників валового доходу і валових витрат з метою обчислення при­бутку і податку. Фінансовий і податковий облік регулюються законодавством. Він обов'язковий для всіх суб'єктів господарювання й оприлюднюється у фінансовій звітності та деклараціях, підлягає аудиту.
  
  
• Управлінський облік — процес підготовки інформації, необхід­ної керівництву для потреб внутрішнього менеджменту поточної виробничої діяльності підприємства. Здійснюється для формування показників всередині підприємства за центрами відповідальності.