4. Основні закони екології

Внаслідок великої складності об'єктів вивчення екологи у ній дуже багато законів, принципів та правил. Отже, їх не можна звести до кількох, навіть виділивши серед них найголовніші. Відомий американський еколог Баррі Коммонер у 1974 р. сформулював свій, максимально скорочений та спрощений варіант законів екології. Б. Коммонер висловив песимістичну думку: "Якщо ми хочемо вижити, ми маємо зрозуміти причину катастрофи, що наближається". Закони екології він сформулював у вигляді чотирьох афоризмів:

ЗАКОН 1. «Усе пов'язано з усім» - про всезагальний зв'язок речей і природи. (Будь-яка зміна у природі, спричинена людиною, викликає ланцюг наслідків - порушення однієї ланки цього ланцюга призводить до відповідних порушень в інших ланках. )

ЗАКОН 2. «Все мусить кудись подітися » - цей закон є неформальним перефразуванням фундаментального закону фізики - матерія нікуди не зникає. На відміну від суспільного виробництва і побуту жива природа в цілому майже безвідходна - у ній немає сміття. Людина поки ще не створила такого гармонійного кругообігу в своїй господарській діяльності. Будь-яке виробництво постійно виробляє принаймні дві речі - необхідну продукцію та відходи. Відходи самі собою не зникають: вони нагромаджуються, знову втягуються у кругообіг речовин і призводять до непередбачених наслідків. 

ЗАКОН 3. «Природа знає краще» - вказує на те, що доки немає абсолютно достовірної інформації про механізми і функції природи, люди майже неминуче шкодять природним системам. (Проект Біосфера – 2 )

ЗАКОН 4. «За все треба платити, або ніщо не дається задарма » - на сучасному етапі розвитку науки і техніки людство, здається, вже менше залежить від природи, але залежність ця збереглася, і не просто збереглася, а ускладнилася, оскільки змінилася тільки відносна роль законів природи. Людство, як і раніше, залежить від енергетичних, мінерально-сировинних, біологічних, водних та інших природних ресурсів.