Теоретичний матеріал до теми

Важливість і необхідність заходів з наукової організації праці визначається їх економічною ефективністю, яка характеризує рівень зниження затрат живої і уречевленої праці порівняно з існуючим станом організації виробництва.

Економічна ефективність заходів з наукової організації праці визначається рядом показників, основні з яких зростання продуктивності праці, річний економічний ефект, умовно-річна економія, термін окупності витрат і коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень.

Продуктивність праці в цілому по проектній організації визначається за формулою:

                                  ΣЕ_прх100

                     П =

                                  Чсер -ΣЕпр ,

де П – продуктивність праці; Σ^Епр – загальна кількість вивільнених

працівників після запровадження заходів, чол.; ^Ч сер – середньоспискова чисельність працівників, розрахована на виконання обсягу роботи за базисний період, чол.

Річний економічний ефект від запровадження заходів з НОП розраховують за формулою:

Ер =(С1 -С2)В- ЕнЗод,

де ^С1,^С2 – собівартість одиниці продукції до і після запровадження заходів (поточні витрати), грн; В – річний обсяг продукції (робіт)

після запровадження заходів, грн; ^Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної економічної ефективності витрат (приймається рівним 0,15);

^Зод – одноразові витрати, пов’язані з розробкою і запровадженням заходів, грн.

Умовно-річну економію витрат визначають шляхом порівняння експлуатаційних витрат в існуючих і запроектованих умовах організації землевпорядних робіт за формулою:

Еу.р. =Σ (С1 -С2 )А,

де Σ – сума економії від запровадження заходів НОП, грн; 

^С1,^С2 – собівартість одиниці технічної документації до і після запроваджених заходів, грн; А – обсяг випуску технічної документації, виконаної після запровадження заходів до кінця запланованого строку.

Якщо заходи наукової організації праці супроводжуються відповідними витратами на капітальні вкладення, то визначається термін їх окупності в роках, для чого рекомендується формула:

К

                                                 Т_ок =        

(С1 -С2)В ,

де К – додаткові капітальні вкладення, грн.

Коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень К ^еф є величиною, оберненою терміну їх окупності.

Поряд з цими показниками можуть використовуватися й інші (часткові) показники економічної ефективності заходів з наукової організації праці, такі, як зниження трудомісткості робіт, приріст обсягів виробництва, економія робочого часу, приріст прибутку на 1 грн витрат та ін.

Уміння оцінити ефективність праці інженерно-технічних працівників по землевпорядкуванню стало невідкладною вимогою землевпорядного виробництва. До такої оцінки необхідно підходити з позицій підвищення продуктивності праці, зниження собівартості проектнокошторисної документації і підвищення рентабельності проектних організацій по землевпорядкуванню.

Одним з наступних кроків на шляху до впровадження економічної ефективності заходів наукової організації праці у землевпорядкуванні є оптимізація структури посівних площ під сільськогосподарські культури. Наведемо приклад розробки економіко-математичної моделі визначення оптимальної структури і розподілу посівних площ із урахуванням типів ґрунтів на підприємстві.

Вхідна інформація для побудови моделі містить:

-                    землекористування за видами угідь;

-                    площі ґрунтів за агровиробничими групами; 

-                    прогнозний рівень виходу продукції з 1 га посівних площ в залежності від агровиробничих груп ґрунтів;

-                    витрати праці, грошових коштів на гектар посівних площ;

-                    обсяги виробництва продукції рослинництва;

-                    прогнозні реалізаційні ціни на продукцію рослинництва.

Задача полягає у визначенні оптимального розподілу і структури посівних площ, які забезпечували б максимальну грошову виручку господарства від продукції рослинництва із забезпеченням тваринницького підкомплексу кормами у належному обсязі, враховуючи родючість ґрунтів в залежності від їх агровиробничих груп.

За умовами задачі визначимо змінні – посівні площі під сільськогосподарські культури з урахуванням агровиробничих типів ґрунтів.