2. Проведення аналізу трудомісткості продукції.

Наведені в таблиці дані показують, питома трудомісткість знизилась проти минулого періоду на 17,65% (100 - 82,35) за плану 4,51 % (100 - 95,49). За рахунок цього фактора було в основному забезпечене зростання годинної продуктивності праці, яка залежить від рівня трудових затрат і виконання норм. За рахунок зниження трудомісткості планувалось підвищити годинну продуктивність праці на 4,72%числі за рахунок зниження трудомісткості) на 21,43% (17,65*100/100-17,65)осіб

Виконання норм залишилось практично на тому самому рівні, а підвищення середньогодинного виробітку досягнуто цілком за рахунок зниження трудомісткості.

Відносне вивільнення робітників за рахунок зниження трудомісткості становило 262 особи

 
5714.3

за плану 66 осіб


Оскільки між трудомісткістю (ТМ) і продуктивністю праці існує зворотний зв'язок, можна визначити темп зростання середньогодинного виробітку (ГВ):

ГВ% = ™*100 ; ГВ = 13,76*100= 15,96%,

                       100 -ТМ        100-13,76

і навпаки, знаючи темп зростання продуктивності праці, можна визначити


відсоток зниження трудомісткості:

У процесі дальшого аналізу трудомісткості продукції необхідно визначити показники питомої трудомісткості окремих видів продукції. Дані для аналізу беремо з табл. 13.9.

Як бачимо з табл. 13.9, за збільшення випуску продукції на 100 тис. грн загальна трудомісткість порівняно з планом знизилась на 223 тис. люд.-год. (1529 - 1752), а за рахунок зміни структури — затрати праці збільшились на 21 тис. люд.-год. (1773 - 1752), при цьому відбулося зниження питомої трудомісткості продукції на 244 тис. люд.-год. (1529 - 1773) проти фактичних затрат праці на випуск продукції і планових затрат праці, перерахованих на фактичний випуск. У цілому на підприємстві рівень трудомісткості знизився на 13,75 % [(179,9 : 208,6) 100 - 100]; питома вага трудомісткості виробу 1 зменшилась на 17,9%, виробу 2 — на 11,9 %, виробу 3 — на 17,9 %, виробу 4 — на 10,8 %.