Теоретичний матеріал до лекції 14

Ціна - грошовий вираз вартості товару.

Функції цін:

обліково-інформаційна - за допомогою цін проводиться вираження в єдиній грошовій формі різноманітних за натуральною формою ре­сурсів, затрат і результатів;

розподільча - ціни визначають розподіл вартості суспільного продук­ту і національного доходу, відшкодування витрат, утворення доходів і нагромадження у галузях, регіонах, на підприємствах, а також впли­вають на формування доходів певних соціальних верств населення;

стимулююча - за допомогою цін заохочуються, насамперед, ті під­приємства, які досягають кращих кінцевих результатів. Так, ціни за­охочують виробників, що збільшують випуск і реалізацію продукції завдяки зростанню маси прибутку, який одержують ті підприємства, які знижують витрати порівняно з діючою ціною, застосовують пере­дову техніку, технологію і організацію виробництва, отримують до­датковий прибуток.

Ціноутворення - це процес формування цін на товари та послуги. В сучасній західній економічній науці можна виділити два основні підходи до ціноутворення:

1)      ґрунтується на поєднанні теорії попиту і пропозиції і теорії витрат виробництва. Згідно з ним попит, як правило, визначає максималь­ну ціну, яку фірма може запросити за свій товар. Мінімальна ціна визначається витратами фірми, щоб вона повністю покривала всі ви­трати на виробництво і реалізацію, "включаючи справедливу норму прибутку за докладені зусилля і ризик". Ціна встановлюється, вихо­дячи із собівартості продукції та націнки;

2)      ґрунтується на теорії маржиналізму (теорії граничної корисності), тобто встановлення ціни на товар на основі споживчої цінності то­вару. Основним фактором ціноутворення фірми є не витрати вироб­ництва, а сприйняття з боку споживача, тобто суб'єктивна корисність товару. Ринкова ціна визначається граничною корисністю - корис­ністю граничного (останнього) екземпляра даного блага, що задо­вольняє найменш значиму (останню) потребу у ньому.