2. Принципи станів організації

У теорії організації сформульовані принципи, на основі яких здійснюється побудова, функціонування й розвиток організацій.

До принципів статичного стану організації належать:

  • Принцип пріоритету мети. У системі «мета-завдання-функція-структура-персонал» найвищий пріоритет має мета, потім завдання, а далі функція, структура та персонал. При створенні, скороченні, об’єднанні, реструктуризації або ліквідації організації найкраще потрібно розробити загальну ціль (мету). Вона має бути представлена підцілями за сферами діяльності (економічними, організаційними, технологічними) або за видами продукту, що випускається. Кожна ціль з отриманого переліку має бути конкретизована у вигляді завдань  із вказівкою обсягів, термінів та ресурсів. Для вирішення набору завдань формуються функції управління з визначенням трудомісткості, складності та схожості. На їх базі створюється оптимальна організаційна структура, яка є підставою для формування контингенту працівників організації.
  • Принцип пріоритету функцій над структурою. При створенні організацій у системі «функція-структура» найвищий пріоритет належить функціям. Організацію можна створити за двома варіантами. За першим варіантом керівник може повністю скопіювати структуру якоїсь однотипної зразкової, на його думку, організації з набором вже виконуваних функцій – цей метод називається бенч-маркінгом. За другим варіантом – керівник має спочатку сформувати повний набір необхідних функцій, а потім відповідно до нього створити організаційну структуру. Цей варіант може враховувати поточні потреби в наборі функцій, що відображають реальний момент. Практика показує, що 60-80% засновників організацій вважають за краще копіювати існуючі структури.
  • Принцип пріоритету суб’єкта управління над об’єктом. При створенні організації або структурного підрозділу пріоритет повинен надаватися керівникові щодо майбутніх працівників. Зазвичай, новий підрозділ або організація створюються з метою задоволення якихось важливих потреб або інтересів. Спочатку підбирається керівник або фахівець, який зможе професійно реалізувати визначену мету. Потім новий керівник або фахівець підбирає команду, яка за професійними та особистими якостями може разом з ним ефективно працювати над конкретними завданнями.

До принципів динамічного стану організації належать:

  • Принцип пріоритету персоналу. У системі «мета-завдання-функція-структура-персонал» найвищий пріоритет потрібно надавати персоналу, а потім уже структурі, функціям, завданням і меті. Будь-яка організація створюється людьми і для людей. Глобальна мета управління соціальними процесами полягає в тому, щоб максимально задовольняти потреби та інтереси особи і суспільства. При функціонуванні організації головна увага повинна приділятися питанням, пов’язаним з управлінням персоналом, стимулюванням їх діяльності. Людина є основним виробником додаткового продукту. Тому слід сформувати структуру, функції, завдання і цілі, прийнятні саме для нього. У разі виникнення проблем з персоналом необхідно коректувати цілі організації, набір конкретних завдань, набір функцій з можливою зміною організаційної структури.
  • Принцип пріоритету структур над функціями. Для організацій, що діють у системі «функція-структура», найвищий пріоритет має становити структура. У міру функціонування організації  часом налагоджуються взаємозв’язки між елементами структури, зайві поступово відмирають, а ті, яких не вистачає, з’являються. Отже, на кожен момент часу в будь-якій організації є підрозділи, які є не потрібними або яких не вистачає. Для кожної організації створюється унікальна організаційна структура, що сприятливо впливає на діяльність організації. Для збереження цього благополуччя існує дуже невеликий діапазон зміни структури у вигляді ліквідації, розширення або створення окремих ланок. Ці зміни викликаються бажанням запровадити нові або скоротити старі функції виробництва й управління.
  • Принцип пріоритету об’єкта управління над суб’єктом. В організації, що функціонує, при заміні керівника або реорганізації підрозділів пріоритет має надаватися колективу підрозділу щодо майбутнього керівника. Майбутніх керівників та фахівців підрозділів організації потрібно добирати під конкретні діючі структурні підрозділи з урахуванням їх сумісності з колективом підлеглих. Керівництво організації насамперед має врахувати, що колектив є інтелектуальною цінністю, на формування якої витрачені кошти організації. Зазвичай сумарний технічний потенціал колективу, що сформувався, істотно вищий за потенціал керівника, тому новий керівник не повинен зменшувати потенціал колективу. Крім того, підлеглі розраховують на те, що новий керівник буде не гірший від попереднього. Отже, економічні, технологічні та соціальні мотиви є доволі суттєвими для реалізації цього принципу.