2. Поняття конкурентоспроможності продукції

Картинки по запросу конкурентоспособность

Конкурентоспроможність (далі - КСП) – спроможність деякого класу об’єктів (товар, підприємство, країна) займати визначену ринкову нішу.

КСП характеризує ступінь відповідності окремого класу об’єктів визначним ринковим потребам: пропозиції (товару) – попиту на нього, підприємства – можливості забезпечити конкурентні переваги, країни – соціально-економічній моделі розвитку.

КСП товару зазвичай визначається такими елементами:

  • властивостями даного товару;
  • властивостями конкуруючих товарів;
  • особливостями споживачів;
  • загрозою появи нових конкурентів;
  • загрозою появи товарів-замінників;
  • незалежністю постачальників;
  • вибірковістю покупців;
  • суперництвом конкурентів між собою.

!!! Конкурентоспроможний товар має конкурентні переваги.

Похожее изображение

Конкурентні переваги поділяються на 2 основних види:

  • найнижчі витрати (відображає здатність підприємства розробляти, випускати і продавати товар з мінімальними витратами порівняно з конкурентами);
  • диференціація товарів (визначає здатність підприємства забезпечити покупця унікальною цінністю у вигляді товару нової якості, особливих споживчих властивостей чи після продажного обслуговування).

При визначенні конкурентоспроможності товару розглядають властивості аналізованого товару і конкуруючих товарів.

Численні способи визначення КСП товару оперують саме цими групами показників – кількісними і якісними параметрами.

Від вибору бази порівняння залежить правильність результату оцінки КСП і прийняття рішення.

Базою порівняння можуть виступати:

  • потреби покупців;
  • величина корисного ефекту;
  • конкуруючий товар;
  • гіпотетичний зразок;
  • група аналогів.

 У тому випадку, коли базою порівняння є потреби покупців, здійснюється аналіз номенклатури і встановлюються величини параметрів потреб покупців оцінюваної і конкуруючої продукції, якими споживач користується при виборі товару на ринку, а також визначається значимість цих параметрів у загальному наборі.

Коли за базу порівняння приймається величина корисного ефекту продукції, а також сума коштів, які споживач готовий витратити на придбання і споживання продукції, оцінка продукції на ринку відбувається за критерієм її граничної корисності. 

Якщо оцінювана продукція має безліч ринкових аналогів, то конкуруючий зразок моделює потреби і виступає матеріалізованою вимогою, якій повинна задовольняти оцінювана продукція.

Іноді за базу порівняння беруть гіпотетичний зразок, який представляє собою середнє значення параметрів групи виробів. Таку базу порівняння використовують в тому разі, коли інформації про конкретні ринкові аналоги недостатньо. Фактично йдеться про аналіз потреби, яка повинна розглядатися як орієнтована і підлягаюча подальшому уточненню.

Значно частіше за базу порівняння приймається група аналогів, відібраних для узгодження класифікаційних параметрів зразка й оцінюваної продукції. З групи аналогів спочатку вибирають найбільш представницькі вироби, а потім – прогресивні вироби, які мають найкращі перспективи на ринку збуту і користуються найбільшим попитом у споживачів.

Оцінка конкурентоспроможності здійснюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння.