Теоретичний матеріал. Сутність планування й особливості його здійснення на підприємстві
5. Державне регулювання діяльності підприємства
Державне регулювання економіки - це регулюючий вплив держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Цей цілеспрямований вплив на учасників ринкових відносин повинен забезпечити пріоритети державної економічної політики.
Методи регулювання: фінансово-економічні, адміністративні.
Основні принципи державного регулювання економіки:
- мінімальне втручання державних органів у економічні процеси (виконання ними лише тих функцій, які не можуть виконувати самі суб'єкти ринкових відносин);
- опосередкований вплив відповідних владних структур на суб’єктів господарювання за допомогою економічних регуляторів і нормативів.
Зміст і форми практичної реалізації названих методів і принципів державного регулювання економіки знаходять відображення у певній сукупності виконуваних державою економічних функцій:
- створення необхідної правової бази;
- розробка і сприяння здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства;
- регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності;
- перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення;
- моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища.
Методи державного регулювання економіки - це способи впливу держави через використання певних інструментів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційні структури з метою створення умов для їх ефективного функціонування згідно з напрямами державної економічної політики.
Методи прямого впливу безпосередньо діють на суб'єкти ринку, а методи непрямого впливу - опосередковано, через створення певного економічного середовища, здійснюють вплив на економічні інтереси, використання мотивацій.
Одним з головних важелів державного регулювання податкова політика.
Податок - це обов'язковий платіж, який сплачується до бюджету з юридичних осіб і громадян. Податкове регулювання проводиться з метою нагромадження власних фінансових коштів підприємницькими структурами і формування бюджетних коштів держави.
У структурі податкових надходжень та обов'язкових платежів до бюджету близько половини становить податок на додану вартість (ПДВ), близько третини - податок на прибуток і решта - акцизний збір (АЗ).
1) Податок на прибуток (18%) є прямим податком, оскільки має безпосередній вплив на підприємство І виплачується з його прибутку (доходу).
2) Податок на додану вартість (20%) - це непрямий податок, який виступає у формі частини новоствореної вартості, яка сплачується до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт чи надання послуг. Платниками ПДВ є вітчизняні та іноземні суб'єкти підприємницької діяльності.
3) Акцизний збір також належить до непрямих податків; встановлюється на високорентабельні та монопольні товари і включається до їхньої ціни.
Платниками АЗ є суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють або імпортують підакцизну продукцію. Залежно від виду продукції ставки АЗ становлять зараз 20-85% вартості у відпускних цінах.
До підакцизних товарів належать:
- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти (70,52 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту)
- алкогольні напої (вина виноградні натуральні – 0,01 грн. за 1 л; вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені – 3,58 грн. за 1 л; вина ігристі та вина газовані – 5,20 грн. за 1 л; вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів –3,58 грн. за 1 л та ін. )
- пиво (1,24 грн. за 1 л);
- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (304,11 грн. за 1000 шт.);
- нафтопродукти, скраплений газ речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне (бензини – 202 євро за 1000 кг);
- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
- електрична енергія (3,2%) та ін..
4) Мито — непрямий податок, який справляється з митної вартості або обсягу товарів, що підлягають митному контролю на території України (ввозяться, вивозяться або прямують транзитом).
5) Плата за землю визначається на основі її кадастрової оцінки і залежить від розміщення та якості земельної ділянки, стягується із суб'єктів господарювання у вигляді земельного податку або орендної плати.
6) Екологічний податок сплачують усі підприємства, що завдають шкоди навколишньому середовищу; стягується за встановленими нормативами залежно від обсягу та характеру забруднення.
Є і інші види податків, які регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, установ та організацій (державне мито, податок на експорт та імпорт).