Теоретичний матеріал. Сутність планування й особливості його здійснення на підприємстві

   

Державне регулювання економіки - це ре­гулюючий вплив держави на економічну діяльність суб'єктів ринку з метою її впо­рядкування та підвищення результатив­ності. Цей цілеспрямований вплив на учас­ників ринкових відносин повинен забезпе­чити пріоритети державної економічної політики.

Методи регулювання: фінансово-економічні, адміністративні.

Основні принципи державного регулювання економіки:

• мінімальне втручання державних органів у економічні процеси (виконання ними лише тих функцій, які не можуть виконувати самі суб'єкти ринкових відносин);
• опосередкований вплив відповідних владних структур на суб’єктів господарювання за допомогою економічних регуляторів і нормативів.

Зміст і форми практичної реалізації названих методів і принципів державного регулювання економіки знаходять відображення у певній сукупності виконуваних державою економічних функцій:

• створення необхідної правової бази;
• розробка і сприяння здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства;
• регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності;
• перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення;
• моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища.

Методи державного регулювання економіки - це спо­соби впливу держави через використання певних інстру­ментів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційні структури з метою створення умов для їх ефективного функціонування згідно з напрямами державної економічної політики.

Методи прямого впливу безпосередньо діють на суб'єк­ти ринку, а методи непрямого впливу - опосередковано, через створення певного економічного середовища, здійс­нюють вплив на економічні інтереси, використання моти­вацій.

Одним з головних важелів державного регулювання податкова політика.

Податок - це обов'язковий платіж, який сплачується до бюджету з юридичних осіб і громадян. Податкове регулювання прово­диться з метою нагромадження власних фінансових коштів підприємницькими струк­турами і формування бюджетних коштів держави.

У структурі податкових надходжень та обов'язкових платежів до бюджету близько половини становить податок на додану вартість (ПДВ), близько третини - податок на прибуток і решта - акцизний збір (АЗ).

1)  Податок на прибуток (18%) є прямим податком, оскільки має безпосередній вплив на підприємство І виплачується з його прибутку (доходу).

2)  Податок на додану вартість (20%) - це непрямий податок, який виступає у формі частини новоствореної вартості, яка сплачується до Державного бюджету на кожному етапі ви­робництва товарів, виконання робіт чи надання послуг. Платниками ПДВ є вітчизняні та іноземні суб'єкти підпри­ємницької діяльності.

3) Акцизний збір також належить до непрямих податків; встановлюється на високорентабельні та монопольні товари і включається до їхньої ціни.

Платниками АЗ є суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють або імпортують підакцизну продукцію. За­лежно від виду продукції ставки АЗ становлять зараз 20-85% вартості у відпускних цінах.

До підакцизних товарів належать:

• спирт етиловий та інші спиртові дистиляти (70,52 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту)
• алкогольні напої (вина виноградні натуральні – 0,01 грн. за 1 л; вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені – 3,58 грн. за 1 л; вина ігристі та вина газовані – 5,20 грн. за 1 л; вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів –3,58 грн. за 1 л та ін. )
• пиво (1,24 грн. за 1 л);
• тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну (304,11 грн. за 1000 шт.);
• нафтопродукти, скраплений газ речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне (бензини – 202 євро за 1000 кг);
• автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
• електрична енергія (3,2%) та ін..

4) Мито — непрямий податок, який справляється з митної вартості або обсягу товарів, що підлягають митному конт­ролю на території України (ввозяться, вивозяться або пря­мують транзитом).

5) Плата за землю визначається на основі її кадастрової оцінки і залежить від розміщення та якості земельної ділян­ки, стягується із суб'єктів господарювання у вигляді земель­ного податку або орендної плати.

6) Екологічний податок сплачують усі підприємства, що завдають шкоди навколишньому середовищу; стягується за встановленими нормативами залежно від обсягу та харак­теру забруднення.

Є і інші види податків, які регулюють діяльність суб'єктів підприємництва, установ та організацій (державне мито, податок на експорт та імпорт).