3. Система планів підприємства

У практиці функціонування вітчизняних підприємств склалася певна система планування, яка полягає у розробці та взаємоузгодженості планів різних видів.

За змістом і формою прояву розрізняють такі види (форми) планування планів.

1. З точки зору обов’язковості планових завдань:

  • директивне планування – це процес прийняття рішень, які мають обов’язковий характер для об’єктів планування.
  • індикативне планування – є антиподом директивного тому, що цей план не має обов’язкового до виконання характеру, хоча в ньому можуть бути і обов’язкові завдання. В цілому він має направляючий, рекомендаційний характер.

2. Залежно від терміну, на який складається план, і ступеня деталізації:

  • довгострокове (стратегія);
  • середньострокове (тактика);
  • короткострокове планування (поточний / оперативний план) .

Стратегічне планування охоплює період понад 5 років – 10,15,20 років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, соціальний, економічний та науково-технічний розвиток. 

УВАГА!!! Перспективне планування потрібно відрізняти від прогнозування. Прогнозування – це процес передбачення, побудований на ймовірності, науково обґрунтованому судженні про перспективи розвитку об’єкта в майбутньому.

Середньострокове планування проводиться на період від 1 до 5 років. На деяких підприємствах середньострокове планування сумісне з поточним. У цьому випадку складається п’ятирічний план, в якому перший рік деталізується до рівня поточного плану і є по суті короткостроковим плануванням.

Поточне планування охоплює період до 1 року – піврічне, квартальне, місячне, декадне, тижневе і добове планування.