Асфальтобетони
4. Технологія будівництва асфальтобетонних покриттів з гарячих сумішей
Технологічний процес улаштування асфальтобетонних шарів складається з наступних основних операцій:
приготування суміші на асфальтобетонних заводах,
підготовка основи,
транспортування та укладання асфальтобетонної суміші,
ущільнення шару.
Вимоги до основи. При забрудненій або зволоженій основі не забезпечується зчеплення основи з асфальтовим бетоном, що призводить до суттєвого зменшення міцності покриття і одягу в цілому. При наявності нерівностей основи виникає необхідність виправляти їх за рахунок дорогого матеріалу – асфальтового бетону, що викликає його перевитрати. Тому, асфальтові покриття необхідно улаштовувати на рівній, сухій, чистій та непромерзлій основі. При товщині шару вирівнювання до 5 см, використовують пористий асфальтобетон, при більшій товщині – чорний щебінь.
Перед початком робіт роблять попередню розбивку, яка повинна забезпечити потрібну ширину та товщину шару.
Для забезпечення зчеплення шару асфальтобетону з нижче розташованим, останній, не пізніше ніж за 6 годин підґрунтовують бітумною емульсією (з витратами 0,3-0,9 л/м2) або рідким бітумом (з витратами 0,2-0,8 л/м2) у залежності від матеріалів нижнього шару.
Укладання. Початкова товщина шару у пухкому тілі при укладанні асфальтоукладальником призначається на 15-20 % більше проектної товщини для гарячої суміші.
Асфальтобетонна суміш укладається в покриття за допомогою асфальтоукладальників, що забезпечує рівність, щільність і рівноміцність покриття по ширині і товщині. Самохідні асфальтоукладальники укладають суміш товщиною шару 3-15 см із заданим поперечним уклоном і попередньо ущільнюють шар. Ущільнюючий вплив укладальників еквівалентний 3-5 проходам легких катків. Швидкість руху асфальтоукладальників не повинна перевищувати 2,5-3,0 м/хв.
Під час укладання слідкують за якістю поверхневого шару. У випадку встановлення дефектів (розривів покриття, раковин, інших), ці місця виправляють вручну дрібнозернистою сумішшю.
Укладання можуть виконувати один або два укладальники. Якщо роботи ведуться двома укладальниками, вони рухаються у одному напрямі зі зсуненням один від одного на 10-30 м. Якщо працює один укладальник, довжина смуги повинна бути розрахована таким чином, щоб не було охолодження асфальтового бетону і забезпечувалась належна якість поздовжнього стику.
Укочування, як правило, починають легкими котками масою 6-8 т. після 4-6 проходів по одному сліду вже можна застосовувати котки масою 10-12 т. Кількість проходів котка залежить від типу суміші, в’язкості бітуму, товщини шару ущільнення, погодно-кліматичних умов.
Ущільнення починають при мінімальній швидкості котка – 2 км/год, після перших 3-5 проходів швидкість можна збільшити. Важкі котки, які йдуть слідом за легкими, можуть рухатися зі швидкістю до 5 км/год.