Загальні відомості

3.1. Поняття про орієнтування ліній на місцевості
Азимут лінії. При зображенні ліній земної поверхні на планах і картах, а також при виносі в натуру проєктів споруд виникає необхідність визначення положення ліній відносно сторін світу. Таке визначення положення ліній називається орієнтуванням ліній на місцевості. В кожній
точці земної поверхні географічний меридіан має цілком визначений напрям. 
Тому для визначення положення лінії МN (рис. 3.1) відносно сторін світу використовують кутом між цією лінією і напрямом географічного меридіана ПнПд, який проходить через одну із точок лінії.

Цей кут називають азимутом. Азимутом лінії місцевості в цій її точці називається кут, відрахований за ходом годинникової стрілки від північного напряму географічного меридіана, який проходить через цю точку, до напряму цієї лінії місцевості.
Кут ПнМN = А – азимут лінії МN. Величина азимута змінюється від 0⁰ до 360⁰ за годинниковою стрілкою. Азимут лінії МN у точці М, на початку лінії, називають прямим, а в точці N – оберненим азимутом лінії МN (рис. 3.2).
3.2. Зближення меридіанів
У зв’язку з тим, що всі меридіани на полюсах сходяться і не паралельні між собою, прямий азимут не дорівнює зворотному. Різниця між оберненим і прямим азимутами лінії дорівнює А1 – А = 180⁰+ γ . Кут γ між меридіаном Пн1Пд1 точки N і лінією Пн2Пд2, паралельною меридіану в точці М (рис. 3.2), – називають зближенням меридіанів.

3.3. Дирекційний кут
Візьмемо лінію РQ і побудуємо в точках К і В її азимути. Для цього проведемо меридіани КПн і ВПн, які перетнуться на полюсі. На рис. 3.3 азимут лінії PQ, в точці К, буде зображений кутом ПнКQ = A, а в точці В – кутом ПнВQ = А1.

Цілком очевидно, що ці кути не рівні між собою. Таким чином, одна і та лінія в різних своїх точках має різні азимути, отже, при орієнтуванні її за азимутом необхідно точно вказати точку, у якій береться азимут. Було б набагато краще і зручніше для орієнтування лінії в кожній її точці брати кут не від меридіанів точок, а від напрямів, паралельних одному меридіану, тобто паралельних між собою. В такому випадку всі кути орієнтування однієї і тієї ж лінії були б рівні між собою і кожна лінія буде мати тільки один кут орієнтування.
На практиці так і роблять. З цією метою для зони земної поверхні шириною у 6⁰ за довготою вибирають один, так званий осьовий меридіан і орієнтування всіх ліній, розташованих у цій зоні, виконують кутами, утвореними цими лініями з напрямами, паралельними осьовому меридіану.
Якщо, наприклад, на рис. 3.3 меридіан точки К вважати осьовим, то в точці В для орієнтування лінії РQ – береться кут не від меридіана ВПН, а від напряму паралельного меридіана КПн, тобто кут Пн1ВQ = α . Кут, утворений цією лінією з напрямом, паралельним осьовому меридіану, називається дирекційним кутом. Дирекційний кут відраховують від північного напряму
осьового меридіана або лінії, паралельної до осьового меридіана, за ходом
годинникової стрілки від 0⁰ до 360⁰ (рис. 3.4).

3.6. Поняття про румби
Азимути і дирекційні кути можуть мати значення від 0⁰ до 360⁰, але при обчисленнях, коли вони більші за 90⁰, необхідно приводити їх до гострих кутів (до кутів в першій чверті), тому в геодезії часто саме орієнтування ліній проводиться тільки гострими кутами. Це досягається тим, що кути
орієнтування відраховують не обов’язково від північного напряму меридіана, а від будь-якого найближчого його напряму і збільшення їх приймається як за годинниковою стрілкою, так і проти неї. Кут, утворений цією лінією з найближчим напрямом осьового меридіана (або лінії паралельної осьовому меридіану), називається румбом (рис. 3.7). Назва напряму лінії, яка проходить всередині якої-небудь чверті, складається з назв двох напрямів, які відділяють цю чверть, при цьому першим називається назва відповідного напряму меридіана (Північ або
Південь), а потім лінії Схід - Захід.

I. Північний схід ..... ПнСх
II. Південний схід .... ПдСх
III. Південний захід ... ПдЗх
IV. Північний захід .... ПнЗх

Величина румба обов’язково повинна супроводжуватись назвою відповідного напряму. Назва румба і його величина пишуться разом. Наприклад: r = ПнСх: 21⁰30’.
Румби бувають прямі і обернені (рис. 3.8). Прямий і обернений румби рівні за величиною, але протилежні за напрямом. Румб більше 90⁰ не буває.

3.7. Зв’язок дирекційних кутів та азимутів з румбами
Зв’язок дирекційних кутів та азимутів з румбами можна установити, користуючись табл. 3.1. та рис. 3.9.