5. Стіни із місцевих матеріалів.

Стіни з великих блоків

З підвищенням рівня індустріалізації будівництва стіни стали зводити з великих блоків. Вони затребували відповідного розвитку підйомно- транспортних засобів у масовому будівництві.

За характером розрізки стіни у практику ввійшли два варіанти великоблокових стін: двохрядна і чотирьохрядна (рис. 5.1). По першому варіанту утворюється три типи блоків – перемичковий, простінковий і підвіконний; по другому – теж три, але простінок складають з трьох типорозмірів блоків. Блоки виготовляють з легкого і ніздрюватого бетонів з різною обробкою поверхонь, підвищуючи їхню заводську готовність.

Великоблокові стіни мають більш високі техніко-економічні показники в порівнянні з цегляними стінами і зі стінами з дрібних блоків. Однак для виконання кутів, входів, балконів, карнизів, парапетів і інших конструктивних елементів стін необхідна велика кількість додаткових типів і типорозмірів великих блоків.

Рис. 5.1. Великоблокові стіни: а – двохрядної розрізки; б – те саме, чотирьохрядної: 1 – підвіконний блок; 2 – перемичковий блок; 3 – простінковий блок

Дерев’яні стіни

Стіни являють собою конструкцію з горизонтально укладених одна на одну колод (рублені або брусовані) або брусів (брущаті), з’єднаних у кутах врубками (рис. 5.2 та 5.3 ).

Остов будинку зі стінами такої конструкції називається зрубом, а кожний ряд колод (брусів) зрубу називають вінцем.

Для захисту нижнього (окладного) вінця від загнивання по кам’яному цоколю вкладають толь (руберойд) і по ньому просмолені або антисептовані дошки.

Для зовнішніх стін опалюваних будинків використовують колоди Ø200…250 мм у верхньому відрубі, для внутрішніх – тонші, а для збереження однакової висоти вінців зменшують ширину припазовки.

Кутові сполучення брусованих стін виконують двома способами: із залишком, або «в чашку», і без залишку, або «в лапу».

Брущаті стіни складають із брусів 150 × 150 … 180 × 180 мм залежно від кліматичних умов. Вінці з‘єднують по висоті простим приляганням рівних граней або в горизонтальні пази встановлюють рейки.

У кутах бруси сполучають за допомогою пазів і наскрізних корінних шипів чи перев’язом півдерева. У цьому випадку для зміцнення вузла і його ущільнення використовують вертикальні рейки.

Рис. 5.2. Деталі рублених і брусованих із колод стін: а – зруб із колод; б – сполучення колод і балок із залишком; в – те саме, без залишку, г – будування кутів із залишком; д – те саме, без залишку; е – оброблення колод під рубання без залишку; 1 – вінці зрубу; 2 – клоччя або мох; 3 – шип; 4 – захисна дошка; 5 – потайний шип; 6 – паз під потайний шип; 7 – відлив; 8 – цоколь

Рис. 5.3. Деталі брущатих стін: а – перерізи брущатих стін; б, в, г – сполучення брусів у кутах і з внутрішньою стіною; 1 – брус; 2 – конопачення; 3 – нагель; 4 – шип; 5 – корінний шип