6. Деформаційні шви. Балкони, лоджії й еркери.

Деформаційні шви (рис. 6.1) представляють собою наскрізні вертикальні щілини, які роблять в тих місцях, де можуть з’явитись тріщини від зміни температури або від нерівномірного осідання будівлі. Деформаційні шви призначені попередити появлення тріщин. Вони можуть бути осадовими й температурними.

Температурні шви роблять у стінах будівель великої довжини. Вони розрізають стіну від верху до фундаменту. Відстань між швами залежить від розрахункової зимової температури, матеріалу стін, температурного режиму приміщень і може бути від 50 до 200 мм. При цьому, чим нижча зимова температура і міцніша кладка, тим шви розташовані частіше і навпаки.

Осадові шви роблять в тих місцях, де може бути нерівномірне осідання різних частин будівель, наприклад: на кордоні ділянок з різним навантаженням на основу; на кордоні ділянок, розташованих на основах з різними фізико- механічними властивостями; на кордоні ділянок з різною чергою будівництва, а також в місцях прилягання нових стін до існуючих.

Осадові шви починаються від підошви фундаменту, розрізають стіни, перекриття і дах. Осадові шви є одночасно і температурними, але температурні шви осадовими бути не можуть.

Рис. 6.1. Схеми розташування і конструкцій деформаційних швів: а – фасад будівлі; б – температурний і осадові шви з пазом і гребенем; в – теж, в чверть; г – температурний шов з компенсатором; 1 – температурний шов; 2 – осадовий шов; 3 – фундамент; 4 – стіна; 5 – утеплювач; 6 –компенсатор; 7 – рулонна ізоляція

Балкони, лоджії, еркери

Балкони, лоджії та еркери (рис. 6.2) забезпечують комфортні умови експлуатації будівель та суттєво впливають на формування художнього вигляду будівель.

Балкон (рис. 6.2 а) складається з несущої конструкції, найчастіше у вигляді плити, підлоги і огорожі. Несучу конструкцію в сучасному масовому будівництві виконують із залізобетонних плит, затиснених з однієї сторони в стіні і прикріплених зварюванням до сталевих анкерів, забитих у стіни, а також панелі перекриття.

Еркери (рис. 6.2 б) являють собою обгороджену зовнішніми стінами частину кімнати, що виступає за зовнішню площину фасадної стіни і освітлюється одним або кількома вікнами. Влаштовують еркери переважно для багатоповерхових будівель, починаючи з першого поверху. У цьому разі стіни, що огороджують еркер, спираються на власний фундамент. У зв’язку з тим, що еркери дозволяють збільшити освітленість і інсоляцію приміщень, їх бажано робити в північних районах і районах з помірним кліматом. Слід відзначити, що еркери значно збагачують композицію будинку.

Лоджії (рис. 6.2 в) являють собою убудовану в габарити будівлі терасу, відкриту з фасадної сторони й огороджену з трьох інших сторін капітальними стінами. З огляду на те, що лоджії дозволяють захищати приміщення від інсоляції, їх влаштовують здебільшого в південних районах.

Рис. 6.2. Балкони, еркери, лоджії: а – балкон, загальний вигляд; б –

еркер, загальний вигляд; в – лоджія, загальний вигляд