2. Правила вибору технологічних баз

  Одним з найбільш складних і принципових розділів проектування ТП механічної обробки є призначення технологічних баз (ТБ). Від правильності рішення питання про вибір ТБ у значній мірі залежать: - фактична точність виконання лінійних розмірів, які задані конструктором; -  правильність взаємного розташування оброблюваних поверхонь; - точність обробки, що повинний витримати робітник при виконанні технологічної операції; - ступінь складності конструкції необхідних пристосувань, ріжучих та вимірювальних інструментів; - загальна продуктивність обробки.

Ще більше значення правильного вибору ТБ зростає при автоматизації виробництва, застосуванні верстатів із ЧПК, тому що всі ці види обробки ґрунтуються на принципу автоматичного одержання розмірів, у якому ТБ є одним з основних складових елементів.

У зв'язку з цим питання про вибір ТБ вирішується технологом на самому початку проектування ТП. При цьому, призначення ТБ починається з вибору ТБ для виконання 1-ї операції. Тут вирішуються дві головні задачі:

1) установлюються зв'язки, які визначають відстані і повороти поверхонь, що виходять у результаті обробки, щодо поверхонь, що залишаються не обробленими;

2) виконується розподіл фактично наявних припусків на обробку між поверхнями, що підлягають обробці.

Таким чином, технологічні бази поділяються на чорнові і чистові. Тому що точність не оброблених поверхонь, які застосовуються для чорнових баз, нижче точності оброблених поверхонь, а шорсткість вище, то чорнові бази застосовуються один раз на першій операції механічної обробки. На цій операції готуються чистові бази для наступної обробки і всі подальші операції необхідно виконувати від оброблених (чистових) базових поверхонь.

Взаємне розташування не оброблюваних поверхонь формується на стадії одержання заготовки. Взаємне положення оброблюваних поверхонь, а також оброблюваних і не оброблюваних між собою формується в процесі механічної обробки шляхом правильного вибору технологічних баз.

І так, правила вибору чорнових баз.

а) Якщо готова деталь має необроблювані поверхні, то їх рекомендується використовувати як чорнову базу. б) За чорнові бази приймаються поверхні, що мають достатню площу і не містять літників, рознімань штампів і т.п. дефектів. в) За чорнову базу потрібно приймати поверхні, що мають менший припуск. г) Однією з важливих задач, що розв'язують при виконанні 1-ї операції обробки заготовки з допомогою чорнової бази, є забезпечення рівномірного розподілу припусків, що особливо важливо при обробці відповідальних деталей складної конфігурації, які виготовляються з виливків та кувань. Це обумовлює більш повне використання можливостей ріжучого інструменту і високу продуктивність обробки, підвищення точності обробки, однорідність і якість поверхневого шару металу всіх оброблюваних поверхонь. Тому для забезпечення рівномірності припусків особливо внутрішніх поверхонь (отворів, порожнин коробчатих заготовок) за чорнові бази рекомендується використовувати ці внутрішні поверхні. У дрібносерійному виробництві рівномірний розподіл припусків забезпечується за рахунок розмітки заготовок з наступною вивіркою ріжучого інструмента по розміченим рискам.

Правила вибору чистових баз. а) Чистові бази повинні бути представлені точними, достатніми по площі поверхнями, що мають координатний зв'язок з іншими поверхнями.

При цьому необхідно прагнути до єдності технологічної, конструкторської і вимірювальної баз (принцип сполучення баз). б) За чистові бази бажано приймати поверхні, від яких можна обробити максимальну кількість інших поверхонь, навіть на різних операціях (принцип сталості баз).

Таким чином, варто обмежуватися найменшим числом технологічних баз, яких, однак, повинно бути достатнім для забезпечення виконання всіх заданих розмірів.

На завершення даного питання слід зазначити наступне. Якщо технологічна база не співпада з конструкторською чи вимірювальною базою, технолог змушений робити заміну розмірів, які проставлені у робочих кресленнях від конструкторських і вимірювальних баз, на більш зручні для обробки технологічні розміри, які проставляються безпосередньо від технологічних баз. При цьому відбувається подовження відповідних розмірних ланцюгів заготовки і поле допусків на вихідні розміри, які були проставлені від конструкторських баз, розподіляються між знову введеними проміжними розмірами, що зв'язують ТБ із КБ і з оброблюваними поверхнями. Усе це приводить до зменшення допусків на розміри, що витримуються при обробці, і до подорожчання процесу обробки, зниженню її продуктивності.

Чистові бази  - бази, що використовуються для  чистової обробки.

        1 Чистові технологічні бази повинні по можливості бути елементами деталі, що є її конструкторськими  або вимірювальними базами  ( принцип  суміщення баз).

        2 Чистові бази  повинні  забезпечувати обробку  заготовок  на  різних технологічних операціях без зміни баз ( принцип постійності баз).

        3 Якщо таких поверхонь у деталі немає, то створюють  штучні  чистові  бази ( центрові гнізда, штучні  приливки тощо).

 

Питання для самоперевірки

1  Що таке базування, база, ступінь вільності ?

2  Наведіть класифікацію баз за призначенням.

3 Наведіть класифікацію баз за кількістю ступенів вільності.

4 Теоретичні схеми базування деталей різних форм.

5 Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу корпусів, плит за допомогою різних пристроїв.

6 Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу валів за допомогою різних пристроїв.

7 Наведіть приклади реалізації схем базування для заготовок класу дисків    за допомогою різних пристроїв.

8 Правила вибору технологічних баз.