теоретична частина 5

Залізобетонні обойми влаштовують у тому разі, якщо на окремих ділянках фундаменту міцність мурування нижчих шарів менша за міцність верхніх. Роботи виконують по захваткам 2...2,5 м завдовжки. Залізобетонні обойми влаштовують з одного або з двох боків.

Способи влаштуванням обойм можуть бути різними. Розглянемо деякі з них.

Під час влаштування двобічної залізобетонної обойми в тілі фундаменту в шаховому порядку через 1...1,5 м просвердлюють наскрізні поперечні отвори (див. рис. 1 а). Далі з обох боків встановлюють арматурні сітки, розміри комірок яких становлять від 100×100 мм до 150×150 мм з арматурної сталі діаметром 12...20 мм. Арматурні сітки з’єднують арматурними стрижнями діаметром 12...20 мм, встановлюючи їх у просвердлені отвори. Потім встановлюють опалубку і бетонують бетонною сумішшю (осад конуса більше 15 см)  класу бетону С 8/10 і більше (В10 і більше). Бетонування може виконуватися методом пошарового торкретування. Мінімальна товщина обойми – 150 мм.

Рисунок 1 - Посилення бутових фундаментів шляхом влаштування залізобетонної обойми: а – двобічної; б – однобічної; 1 – бутовий фундамент; 2 –анкер; 3 – арматурна сітка; 4 – опалубка; 5 – бетонна суміш

Під час влаштування однобічної залізобетонної обойми поперечні арматурні стрижні закладають у раніше просвердлені гнізда в тілі фундаменту на цементно-піщаному розчині (рис. 1, б). А потім кріплять до них арматурні сітки.

В окремих випадках залізобетонні обойми армують одиночними арматурними стрижнями. Для цього по всій довжині фундаменту відривають траншею, глибина якої на 1 м більше за відмітку закладення фундаменту. У тілі фундаменту на проектну позначку з кроком 1,5 м пробивають наскрізні отвори, встановлюють у них поперечні балки з двотавра № 18...20 на цементно-піщаному розчині. До поперечних балок у повздовжньому напрямі приварюють куточки № 75 завдовжки 500...700 мм або двотавр № 18. Після поглиблення траншеї в тілі фундаменту в шаховому порядку з кроком 80...120 см свердлять отвори діаметром 18...20 мм 150...180 мм завглибшки, у які забивають окремі стрижні діаметром 18...20 мм. Виконують палублення й укладають бетонну суміш, ретельно ущільнюючи її. Після набуття бетоном необхідної міцності ви-
конують розпалублення й зворотне засипання пазух, пошарово ущільнюючи їх.

Рисунок - Нарощування підошви фундаменту: 1 — існуючий фундамент; 2 — залізобетонна обойма (прилив); 3 — зона ущільненого грунту; 4 — метале­ ва балка; 5 — металеві штирі з арматурної сталі; 6 — поздовжня металева балка

Рисунок 2 - Улаштування залізо­бетонної сорочки фундаменту

Під час влаштування обойми зі сталевого профілю з подальшим тинькуванням по сітці виконують такі види робіт. На захватці по обидва боки фундаменту відривають траншеї; фундамент очищають від бруду і промивають водою; виконують розмітку й улаштування наскрізних отворів під стягнуті болти. На вирівняну цементно-піщаним розчином поверхню фундаменту встановлюють сталевий профіль і стяжні болти. Потім в шаховому порядку на відстані 0,5...1 м один від одного просвердлюють отвори діаметром 37 мм на глибину до середини фундаменту, у них встановлюють ін’єктори й нагнітають цементний розчин у складі 1:1 до повного насичення мурування. Витрата
розчину попередньо призначається в кількості 20...30 % від обсягу ремонтованої ділянки мурування фундаменту. До сталевого профілю приварюють із кроком 500...600 мм арматурні стержні діаметром 12 мм класу А-II, до них на скручуванні прикріплюють зварену сітку зі сталі В-I діаметром 4 мм із розміром комірок 100×100 мм і тинькують фундамент цементним розчином у складі 1:3. Крок ін’єкторів, витрата розчину й тиск нагнітання приймаються згідно з проектом і уточнюються пробним нагнітанням.