1. Обстеження основ будівель і споруд.

При технічних оглядах та обстеженнях об’єкта під час його експлуатації рекомендується насамперед брати до уваги:

  •  вплив ускладнюючих умов - просідаючі ґрунти, сейсміка, техноло­ гічні впливи тощо;
  •  стан водовідведення з приоб'єктної території;
  •  технічний стан покрівель та систем водовідведення з дахів;
  •  стан гідроізоляції фундаментів та вимощення навколо об'єкта; 
  • технічний стан інженерних систем - водопостачання, каналізації, теплопостачання, вен­ тиляції, газопостачання, електропостачання - та їх можливий вплив на конструктивну систему об'єкта; 
  • стан внутрішнього протипожежного водопостачання, систем димо- та тепловидалення, підпору повітря .

У пошуку дефектів і пошкоджень окремих конструктивних компонентів об’єкта рекомен­ дується орієнтуватись на такий перелік найбільш імовірних ділянок дефектів і пошкоджень:

  •  для основ - у зонах складування важких вантажів, біля колон, стін, фундаментів, опор, які несуть великі навантаження, у місцях зволожених ґрунтів та вібраційних чи ударних навантажень;
  •  для фундаментів - у зонах зволоження ґрунтів (особливо агресивними рідинами), у зонах дії вібрацій, ударних навантажень, привантажень, при спорудженні важких прибудов, влаштуванні близько розташованих котлованів, при невпорядкованих водовідливі та водозниженні; 

Але поява небезпечних дефектів і пошкоджень, хоча й з меншою імовірністю, можлива на будь-якій іншій ділянці об'єкта.

Обстеження основ і фундаментів починають з візуального огляду стін, конструкцій об'єкта і фундаментів, їх вузлів з метою виявлення тріщин осадового характеру, пошкоджень і деформацій.
 За результатами візуального обстеження, виходячи із ступеня пошкодження і харак­терних ознак дефектів, здійснюють попередню оцінку технічного стану фундаментів.

Основними критеріями позитивної оцінки технічного стану фундаментів при візуальному обстеженні є:

а) відсутність або не перевищення граничних значень нерівномірного осідання,

б) збереженість тіла фундаментів;

в) надійність антикорозійного захисту, гідроізоляції та їх відповідність умовам експлуатації.
 

Ознаками непридатного до нормальної експлуатації або аварійного стану основи є руйнування конструктивних елементів у вигляді тріщин, сколів, зсуву, перекосу стін, колон, балок, плит, перекриття та ін., що призводить до небезпеки перебування людей у районі пошкоджених конструкцій, або порушення технологічного процесу, викликані нерівномірними деформаціями основ в результаті прояву одного або декількох таких факторів:

  •  осідання поверхні території внаслідок замочування ґрунтів, наявності карстових порожнин або шарів дуже стисливих ґрунтів, техногенних дій;
  •  нерівномірності осадки основ у зв'язку з їх неоднорідністю, локальним замочуванням, нерівномірним навантаженням тощо;
  •  зсувні процеси на схилах, які прилягають до об'єктів, що обстежуються;
  •  порушення рівноваги основ (випирання ґрунту, зсув фундаменту);
  •  суфозія (вимивання) частинок ґрунту з-під підошви фундаменту
  •  здимання (набухання) ґрунтів.

Якщо за результатами візуального обстеження виявлено фактори (ознаки), характерні для непридатного до нормальної експлуатації або аварійного стану основ та/або фундаментів, призначають їх основні (детальні) та спеціальні обстеження