Зміст дисципліни. Завдання підготовки кваліфікованих робітників

Професійно-технічна освіта, як одна з важливих освітніх підсистем, є глибоко інтегрованої з виробництвом та сферою послуг і відграє ключову роль у побудові конкурентноспроможної вітчизняної економіки. Професійно-технічна освіта в Україні, в умовах незалежності, поступово, але неухильно рухається в напрямку системних реформ, які мають вивести її на якісно новий рівень, що в свою чергу, забезпечить ефективне використання її головної функції – підготовку висококваліфікованих фахівців широкого профілю, соціально-адаптованих, здатних задовольнити вимоги економічних структур, а також упродовж всього життя самостійно здобувати та оновлювати вміння і знання, необхідні для повноцінної трудової діяльності.

Зростання попиту на робітників високої кваліфікації і компетенції стає більш глобальним і вимагає постійних пошуків ефективних шляхів оптимізації підходів і методів їхньої професійної підготовки. Незважаючи на те, що шляхи пошуку у різних країнах дещо відрізняються, їх загальної метою є максимальна швидка підготовки фахівців з кваліфікацією широкого профілю, зорієнтованих на конкретні робочі місця. У робітників, і перш за все у молоді, повинна бути сформована кваліфікація, яка б дозволяла успішно конкурувати на ринку праці та задовольняла сучасні вимоги роботодавців. Її параметри визначаються такими критеріями:

-                кваліфікація робітників має широкий профіль і відповідає вимогам виробничих процесів конкретних технологій у виробництві та сфірі послуг;

-                кваліфікація підвищується відповідно розвитком техніки і технологій;

-                робітник на реальному робочому місці володіє необхідним комплексом знань у сфері менеджменту, соціальної психології, колективної співпраці, тощо;

-                робітник готови до змін та інновацій;

Конкуренція на ринку праці та підвищення та підвищення якості продуктивності праці вимагає від робітників високих професійних знань, технічної грамотності та рівня культури праці. Заклад професійної (професійно-технічної ) освіти повинен гарантувати рівень підготовки, який відповідає міжнародним вимогам і регіональним потребам. На вирішення зазначених проблем спрямована інноваційна діяльність педагогічних працівників закладу освіти. Потрібно пам’ятати, що не досить підготувати досвідченого кваліфікованого робітника, необхідно поряд з професійною підготовкою здійснювати виховання психологічної готовності працювати на виробництві.

Сучасний ринок праці вимагає від робітника не лише глибоких теоретичних знань, практичних умінь та навичок, а й швидкої модернізації, креативності постійного оновлення власного досвіду у виробничій сфері. Саме тому викладачам і майстрам виробничого навчання необхідно постійно опановувати нові технології, розвивати власне мислення, удосконалювати вміння та навички, щоб заохочувати до активної виробничої діяльності учнів – не як виконавців поставлених завдань, а як творчих особистостей, здатних до активного пошуку й втілення технологій виробництва.

Сучасна будівельна галузь потребує професійно-мобільних, конкурентоспроможних кваліфікованих робітників. Тому на сьогоднішній день, пріоритетними завданнями є:

-                підготовка кваліфікованих робітників відповідно до ринку праці за новими перспективними напрямками, які обумовлені регіональними особливостями, економічною специфікою теріторіально-виробничих підприємств;

-                оволодіння інноваційними технологіями виробництва;

-                впровадження в навчальний процес новітніх освітніх та інформаційних технологій ;

-                формування професійної компетентності відповідно до професії;

-                відкритті нових ліцензій з професій, не6обхідних на даний час;

В процесі навчально-виробничої діяльності учнів важливу роль відіграють:

-                зміст навчально-виробничої діяльності;

-                форми і методи її реалізації.

Уроки теоретичного і виробничого навчання. Весь навчальний процес, вся система контролю знань повинні відповідати таким сучасним вимогам:

-                залучення учнів до процесу пошуку де вони постійно перебувають у стані співробітництва, творчості;

-                розвиток уміння трансформувати знання в професійну компетентність.

Основні завдання, які викладач, майстер виробничого навчання ставлять перед собою:

-                оптимізація уроків теоретичного і виробничого навчання;

-                застосування інноваційних методів і прийомів навчання;

-                впровадження інноваційних виробничих технологій у навчально-виробничий процес.

Сьогодні, як і вчора, і завжди працівник зобов’язаний бути творцем. На будь-якій ділянці проявляти власну ініціативу, вносити нові технічні ідеї, досягати максимального економічного ефекту, дотримуватися точності розрахунків. Тому треба вміти підставляти числові дані у відповідні формули, складати технологічні карти виробничих процесів, виготовляти креслення, розраховувати кількість потрібного матеріалу, розуміти і аналізувати отриманий результат.

Процес реалізації навчально-виробничого процесу здійснюється завдяки співпраці з фірмами, які допомагають оволодіти новітніми технологіями виробництва та використанні новітніх матеріалів. У період вивчення конкретних операцій того чи іншого трудового процесу формуємо в учні елементи професійної дисципліни, творчості і культури праці, основ професійної компетентності. Сьогодні роботодавець не бажає «доучувати» нашого випускника у себе на підприємстві.

Основні напрямки у підготовці професійно мобільного кваліфікованого  робітника в умовах соціального партнерства визначено:

-                здійснення спільно з роботодавцями постійної цілеспрямованої профорієнтаційної роботи з абітурієнтами та учнями;

-                оперативна інформованість представниками підприємств про потребу у кваліфікованих робітничих кадрах з тієї чи іншої професії;

-                можливість залучати до участі в навчально-виробничому та виховному процесі представників соціальних партнерів, у тому числі й роботодавців;

-                своєчасне оновлення змісту професійного навчання відповідно до змінених умов виробництва;

-                надання можливості учням вивчати нові технології та працювати з сучасними матеріалами у навчальних майстернях училища;

-                включення учня у безпосередній виробничий процес на підприємстві під час виробничої практики сприяє більш швидкій адаптації до виробничих умов та виробничого колективу;

-                підготовка учнів до конкретних виробничих умов;

-                забезпечення впевненості у одержанні першого робочого місця за професією;

Сьогодні українські підприємства потребують висококваліфікованих газозварників, ливарників, токарів, слюсарів, фрезерувальників, будівельників.