3. Програми по створення відео

Сьогодні, завдяки поширенню персональних комп’ютерів, створення відеороликів стало доступним практично кожній людині, яка вміє користуватися ПК, фото- та кінотехнікою. Для роботи з аудіо- і відеоінформацією розроблено відповідне програмне забезпечення, до якого належить і програма Windows Movie Maker. Windows Movie Maker – це програмне забезпечення у складі операційної системи Windows, за допомогою якого можна створювати та редагувати відео. Простота і зручність роботи дозволяють освоїти його навіть користувачам без відповідного досвіду за досить короткий проміжок часу.

Для створення відеокліпів використовують відеоредактори.

Відеоредактор — це програма, що містить набір інструментів, за до­помогою яких створюють і редагують відеофайли на комп’ютері.

Різні відеоредактори мають різні можливості й набори інструментів для опрацювання відеофайлів.

До складу операційної системи Windows 7 входить відеоредактор Кіностудія (або Windows Live Movie Maker). Використовуючи його ін­струменти, можна видаляти зайві кадри з відеозапису, розташовувати відеофрагменти в будь-якій послідовності, додавати музичні файли, голо­совий супровід, титри тощо. Відеоредактор Кіностудія було створено на зміну програмі Windows Movie Maker, що входить до складу операційної системи Windows ХР.

Існують також інші відеоредактори, зокрема VirtualDub, Pinnacle Studio, Free Video Editor, MS Producer, Adobe After Effects, Adobe Premiere, Ulead MediaStudio, SONY Vegas Pro тощо. За допомогою програ­ми Camtasia Studio можна також записувати відео з екрана комп’ютера.

За допомогою відеоредактора створюється проект — файл, що містить відомості про порядок розташування та час відтворення аудіо- й відеокліпів, відеопереходи, відеоефекти, назви, титри тощо. Після збереження проекту його файл можна відкрити пізніше в середовищі відеоредактора та внести до нього зміни. Проекти, створені у програмі Кіностудія, мають розширення wlmp, а у програмі Windows Movie Maker — mswmm.

Готовий проект може бути збережений як фільм — відеофайл у відпо­відному форматі, наприклад, WMV або MPEG4. Фільм можна зберегти на комп’ютері чи компакт-диску, відправити електронною поштою чи роз­містити в Інтернеті.