2. Призначення асфальтозмішуючих установок їх класифікація та принцип дії. Баштове та партерне розташування обладнання.

На АБЗ використовують наступне технологічне обладнання (основне): живлячі агрегати, сушільні барабани, змішувальні установки, бітумосховища, бітумоплавильні агрегати, силоси, накопичувальні та витратні бункери, бункер зберігання готової продукції, дозатори (для сипких матеріалів, для в’яжучого, для мінерального порошку, для ПАР).

Живлячі агрегати (живильники) класифікують за конструктивною озна-кою, кількості секцій, розташуванню і компоновці. За конструктивним принци-пом вони можуть бути з дозаторами кареточного, стрічкового і вібраційного типів. Агрегат живлення може бути складеним з окремих бункерів або змонтова-ний на одній рамі, одно- і дворядним. Бункери розташовані на металевій рамі, встановлюваній на фундаментні опори або пневмоколісне ходове устаткування. Під кожним бункером розміщені дозатори, які безперервним рівномірним потоком подають мінеральний матеріал на стрічку транспортера. Щоб не допустити вільноутворення в бункерах, на стінці кожного бункера встановлений сводооб-рушувач.

Для попереднього дозування холодних кам'яних матеріалів використовуються дозатори циклічної дії (кареточні) і безперервної дії (дискові, вібраційні і стрічкові). Простими дозаторами є дискові живильники.

Найбільш поширені сушильні барабани на АБЗ циліндричної форми. Рів-номірний нагрів мінерального матеріалу досягається за рахунок обертання су-шильного барабана і наявності усередині барабана спеціальних лопастей, які багато разів піднімають матеріал і скидають його в потоки гарячих газів. Причому, конструкція лопастей, особливо з боку подачі тепла, повинна бути такою, щоб мінеральний матеріал своєю масою не перегороджував шлях полум'я форсунки.

У конструкціях сучасних сушильних барабанів прагнуть збільшити їх ді-аметр. Однією з причин цього є відмова від створення топок, що забезпечують повне згорання палива. Тому частина палива згорає безпосередньо в сушильно-му барабані. Для забезпечення його повного згорання необхідно знижувати швидкість руху струменя розпилювача.

В якості сортувального обладнання найбільш поширеними є грохоти ба-рабанного типу. Завантаження піску і щебеня в циліндровий (барабанний) гро-хот виконують через завантажувальний лоток. Циліндровий грохот є циліндром (іноді випускають грохоти у вигляді усіченого конуса) з листової сталі з отворами, діаметр яких відповідає необхідним розмірам окремих фракцій.

Діаметр циліндрового грохоту може бути від 0,7 до 1,5 м. Гуркіт розділя-ють на декілька секцій, що розрізняються розміром отворів. Довжину секцій гуркоту влаштовують такій, щоб матеріал даної фракції встигав відділитися за час проходження через неї, причому спочатку відсіваються дрібні фракції, а потім крупніші. Циліндровий гуркіт встановлюють під кутом 4-7° до горизонту, конічний - горизонтально. Найбільш поширений барабанний гуркіт, що складається з трьох секцій. Обидва, частини секцій виготовляють із сталевих перфорованих листів з круглими отворами сит, діаметрами 6, 18 і 40 мм. На ситах одержують дві фракції щебеня - 5-15 і 15-40 мм і одну фракцію піску 0-5 мм.

Конструкція «гарячих» бункерів має багато секційну компоновку. Міст-кість відсіків «гарячих» бункерів приймають з розрахунку менш півгодинного запасу матеріалів. У витратних «гарячих» бункерах накопичується значна кількість нагрітих матеріалів, тому необхідно зберегти температуру матеріалів і забезпечити контроль температури. «Гарячі» бункери, як правило, мають теплоізоляцію, яка до-зволяє зберегти температуру матеріалу протягом довгого часу. Для контролю температури матеріалів в «гарячих» бункерах використовують термодатчики-термопари, вбудовані в нижній частині бункерів. Контроль температури дуже важливий в початковий період роботи при пуску змішувача. При низькій температурі наявного матеріалу в «гарячих» бункерах останні виводяться шляхом пропуску через дозатори і змішувач. Конструкцію бітумосховища, бітумоплавильного агрегату, бітумного насосу та бітумопроводів розглядали при вивченні баз зберігання бітумних мате-ріалів.

Мінеральний порошок зберігається у складах закритого типу. Найбільш поширеною є зберігання мунерального порошку у силосах. Силос це – цилінд-ричної форми ємність, яка має звуження у нижній частині. Відбір мінерального порошку та його транспортування виконується за допомогою стисненого повітря (компрессор). З метою запобігання злежаності порошку та утвороння куполу у силосі розташован вал із лопастями, який періодично перемішує порошок. Також, через деякий час виконується перекачування мінерального порошку із силоса в силос.

Для приготування асфальтобетонних сумішей застосовують асфальтоз-мішувачі двох типів: вільного і примусового перемішування. Змішувачі вільного перемішування є циліндровим барабаном, що обертається навколо горизонтальної осі. Усередині барабана є лопаті. Змішування компонентів відбувається при обертанні барабана під впливом переміщення частинок матеріалів. Матеріал за допомогою лопастей захоплюється і підіймається до тих пір, поки значення сили тяжіння не перевищить сили зчеплення. У цей момент відбувається падіння ма-теріалів.

Змішувачі вільного перемішування не забезпечують необхідної якості змішування, тому їх застосовують головним чином для приготування бітумно-мінеральних сумішей, використовуваних для пристрою підстави дорожнього одягу. У змішувачах примусової дії перемішування здійснюється за допомогою валів, що обертаються, на які кріпляться лопаті. Змішувачі, як правило, двовальні. Ефект змішування в значній мірі залежить від конструкції лопастей і їх установки на валу: кута нахилу лопаток до площини обертання, центрального кута, утворюваного сусідніми лопастями в описуваному колі, і кроку (відстані) між лопатями при їх розміщенні на валу.

За принципом дії змішувачи поділяються на періодичної дії та безперервної дії. Особливістю таких змішувачів є те, що при перемішуванні асфальтобетонна суміш переміщається безперервним потоком від завантажувального пристрою до розвантажувального. У змішувачах безперервної дії лопаті на лопатевих валах встановлені так, що при перемішуванні суміш переміщається у бік ро-звантажувального отвору з певною швидкістю.

Накопичувальні бункери відрізняються тривалістю зберігання готових сумішей, методом їх установки, кількістю секцій, здібністю до швидкої перебудови. За тривалістю зберігання матеріалів накопичувальні бункери ділять на бункери короткочасного зберігання (до 12 годин) і бункера з системою обігріву, в яких суміш можна зберігати протягом декількох днів. Конструктивно вони відрізняються системою ізоляції і теплоізоляції, спеціальними пристроями для герметизації, об'єму і іноді введенням інертних газів для запобігання старінню бітуму.

Для дозування використовують різні дозуючі пристрої, які вибирають залежно від вигляду і властивостей матеріалів, характеру технологічного процесу перемішування, вимог до точності дозування. Дозуючі пристрої можуть бути ваговими або об'ємними. Практика показала, що найбільшу точність дозування одержують при використовуванні вагових дозаторів. Об'ємні дозатори застосовують при виготовленні спрощених бітумно-мінеральних сумішей, а при виготовленні асфальтобетонних сумішей їх використовують тільки в поєднанні з ваговими контрольними вагами. Вживані для виготовлення асфальтобетонних сумішей вагові дозатори володіють точністю дозування до ±2%.

Для дозування бітуму і рідких поверхнево-активних речовин використо-вують дозатори об'ємної дії. Вони бувають типу поплавця, горизонтальні з регульованим вільно плаваючим поршнем, вертикальні з регульованими трубками для відведення надлишків вяжучого, а також насоси-дозатори з нерегульованою і регульованою продуктивністю.