1. Поняття та види податків


Податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків, що виникають з метою створення загально державного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою своїх функціїй.

Під  час  встановлення  податку обов'язково визначаються  такі елементи:

= платники податку;  

= об'єкт оподаткування;

= база оподаткування;

= ставка податку;

= порядок обчислення податку;

= податковий період;

 = строк та порядок сплати податку;  

 =строк та порядок подання звітності  про  обчислення  і  сплату податку.

Згідно статті 8 ПКУ В Україні  встановлюються  загальнодержавні  та  місцеві податки та збори.

1) загальнодержавні -  податки  та  збори,  що встановлені ПКУ і  є  обов'язковими  до  сплати  на  усій території України, крім випадків, передбачених ПКУ (податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок;  рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування   трубопроводами природного   газу   та   аміаку  територією України;  рентна  плата  за  нафту, природний  газ  і   газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір   на   розвиток  виноградарства,  садівництва  і хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну  та  теплову енергію,  крім електроенергії,  виробленої кваліфікованими когенераційними установками;  збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності);

2) місцеві - податки та збори,  що встановлені відповідно до  переліку  і  в  межах  граничних  розмірів  ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських,  селищних і міських рад у межах  їх  повноважень,  і  є  обов'язковими  до  сплати  на території відповідних територіальних громад (податок на нерухоме  майно,  відмінне  від  земельної ділянки; єдиний податок; збір  за  провадження  деяких  видів  підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір).

За способом перекладення:

­ = прямі – податки, стягувані в результаті придбання і акумулювання
матеріальних благ, які залежать від доходу або майна, і платниками
яких безпосередньо є власники цих доходів або майна (податок на
доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, податок на
нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки).

а) особисті – це податки, які встановлюються особисто для конкретного платника залежно від його доходів (податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток).

б) реальні податки встановлюються на підставі об’єкта оподаткування за формальними зовнішніми ознаками (плата за землю; податок на майно, відмінне від
земельної ділянки).

­ = непрямі – податки, які визначаються розміром споживання і не
залежать від доходу або майна платника, виступають у вигляді надбавки до ціни товару або послуги, і платником яких є кінцевий споживач даного товару або послуги.


Непрямі податки поділяються на:

а) акцизи,

б) фіскальні монополії

в) мито. 

Також розрізняють:

• універсальні акцизи - стягуються зі всіх товарів (ПДВ), 

• специфічні акцизи – стягуються лише з окремих  товарів  (акцизний одаток та мито).