Кам'яні роботи

Прийоми укладання цегли, виконувані муляром, істотно впливають на продуктивність праці. При цьому враховують кваліфікацію виконавця робіт, пластичність розчину та ряд інших факторів. Залежно від технологічних властивостей розчину і вимог до зовнішньої (лицьової) поверхні  конструкцій (під штукатурку або розшивку) застосовують наступні способи укладання цегли:

1)      Укладання у притиск (застосовують, вкладаючи тичкові й ложкові ряди на жорсткому і пластичному розчині)

Таке укладання муляр  виконує в наступній послідовності. Поданий розчин розрівнюють кельмою, підготовляють постіль для укладання декількох цеглин. При цьому розчин розстеляють з відступом від лицьової поверхні стіни на 10 мм. Ребром кельми  підгортають частину розчину з верху постелі і притискають до вертикальної грані раніше покладеної цегли. Лівою рукою муляр укладає цеглу і притискає її до раніше покладеної, одночасно правою рукою витягаючи кельму догори. При цьому утворюється щільно заповнений розчином вертикальний шов. Далі рукою або рукояткою кельми муляр осаджує цеглу на розчинній постелі до необхідної товщини шва. Після укладання двох - чотирьох цеглин він підрізає кельмою розчин, що виступив зі швів, і накидає його на розчинну постіль.

2)      Укладання вприсик з неповним заповненням розчином швів на лицьовій поверхні.

 Кладку вприсик муляр виконує в такому порядку. Поданий розчин розстелює з відступом від краю стіни на 20...30 мм. З відстанню 50...80 мм муляр підгортає розчин з верху постелі гранню цеглини, трохи нахиленої вперед. Муляр, присуваючи цеглину, повертає її і притискує до раніше укладеної. Натисканням руки він осаджує цеглину до необхідної товщини шва.

Такий спосіб кладки, при якому муляр не користується кельмою, відрізняється високою продуктивністю, але поверхні викладених стін треба штукатурити

3)      Укладання вприсик з підрізанням розчину виконують на пластичному розчині з повним заповненням швів розчином на лицьовій поверхні.

Цей спосіб кладки муляр виконує в наступному порядку.  Готує розчинну постіль, що не доходить на 10 мм до лицьової поверхні стіни. Підгортає частину розчину з верху постелі гранню цеглини, трохи нахиленої вперед. Присуваючи цеглину, муляр повертає її і притискає до раніше покладеної, після чого покладену цеглину натисканням руки або рукояткою кельми осаджує до необхідної товщини шва. Надлишки розчину, що  виступив зі швів, підрізає кельмою.

4)      Укладання  напівуприсик  при  кладці цеглин у забутку.

 Для цього спочатку рівним шаром розстелюють розчин. Муляр веде кладку обома руками, при цьому ребрами цеглин підгортає розчин для часткового заповнення вертикальних швів. Покладені цеглини осаджує до однакового рівня з  верстовими рядами. Такий спосіб кладки виконують  муляри 2-го розряду, що обумовлено нескладним її виконанням.

Основні системи перев'язки швів кам'яної кладки:

 

Системою перев'язки називають порядок укладання каменів (цеглин) у кладці відносно один одного з дотриманням правил розрізки кладки.

У процесі зведення кам'яних конструкцій виконують перев'язку вертикальних, поздовжніх і поперечних швів.

Для здійснення перев'язки швів застосовують неповномірні цеглини (тричвіртки, половинки, четвіртки). Використовуючи прийоми рубання і тесання цеглин, муляр лезом молотка-кирочки відзначає лінію обрубання.

У кладці розрізняють перев'язку поздовжніх і поперечних швів.

Перев'язку поздовжніх швів виконують для того, щоб напруження в кладці від навантаження рівномірно розподілялися по ширині стіни, і кладка не розшаровувалась у поздовжньому напрямку стіни на більш тонкі елементи.

Перев'язка поперечних швів необхідна для поздовжнього зв'язку між окремими цеглинами. Поперечні шви перев'язують ложковими і тичковими рядами, а поздовжні – тичковими.

Основними системами перев'язки цегельної кладки стін є:

-          ланцюгова (однорядна, дворядна)

-          багаторядна

-          перев'язка за системою проф. Л.І.Онищенка – трирядна.

При однорядній (ланцюговій) перев'язці (рис.5) ложкові й тичкові ряди в кладці чергуються. Вертикальні шви кожного нижнього ряду повністю перекривають цеглинами верхнього ряду в поздовжньому і поперечному напрямках. Поздовжні вертикальні шви кожного ряду перекривають цеглинами ряду, що лежить вище, на 1/2 цеглини, а поперечні – на 1/4 цеглини. Забутку між верстовими рядами ведуть тичками.

Однорядна система кладки відрізняється високою міцністю, що обумовлено дотриманням усіх трьох правил розрізки.

Дворядна (ланцюгова) перев'язка (рис.6)  складається з двох повторюваних рядів: тичкового 1 (перший ряд) і ложкового 2 (другий ряд). Вона забезпечує перев'язку усіх поперечних і поздовжніх вертикальних швів. З фасадної сторони вертикальні поперечні шви тичкового ряду зміщені на чверть цеглини щодо поперечних швів ложкового ряду, тим самим усі цеглини зв'язані між собою немовби в єдиний «ланцюг».

Ланцюгова кладка вимагає великої кількості тричвертних цеглин для торцевої частини стовпів, стін і кутів. При її виконанні об’єм трудових витрат на укладання верстових рядів складає 75%, а на забутку – 25%.  Ланцюгова перев'язка швів у порівнянні з багаторядною потребує в три рази більше  неповномірних цеглин, що обумовлює додаткові трудовитрати на обрубку цегли і призводить до втрат. Кладку стовпів найчастіше виконують за трирядною системою перев'язки, розробленою проф. Л.І.Онищенком, що передбачає використання цілого ряду цеглин з додаванням деякої кількості половинок. При такій кладці зовнішні вертикальні шви в трьох суміжних рядах кладки збігаються, а в кожному четвертому шви перев'язують (рис.7).

Трирядна система перев'язки, розроблена проф. Л.І.Онищенком, виконується з цілої цегли з додаванням певної кількості половинок. При такій системі кладки зовнішні вертикальні шви в трьох суміжних рядах збігаються. Перев'язують шви в кожному четвертому ряді (рис.7.). Послідовність укладання цеглин при трирядній системі перев'язки наведена на рис.7, а.

Трирядна кладка за міцністю перевищує багаторядну. Але у порівнянні з однорядною її міцність менше на 13%.

Багаторядна система перев'язки заснована на тому положенні, що для міцності кладки немає необхідності перев'язувати всі шви. Перекривати цеглинами слід тільки поперечні вертикальні шви в кожному ряді, поздовжні вертикальні шви досить перекривати через кожні п'ять горизонтальних рядів (див. рис.8, б).

При багаторядній системі перев'язки не повністю дотримується третє правило розрізання кладки. Однак відсутність перев'язки поздовжніх швів на висоту п'яти рядів кладки практично не знижує її міцності.

Багаторядна система перев'язки передбачає багаторядну і змішану кладку цегли.

Багаторядну кладку виконують у такій послідовності.  Спочатку ведуть зовнішні версти, нижню тичкову і п'ять ложкових. Після цього укладають внутрішню тичкову версту, потім послідовно в п'ять рядів внутрішні ложкові версти і забутку. Далі порядок кладки повторюється.

При п'ятирядній перев'язці стін, наприклад товщиною в дві цеглини, у версти укладають в 1,3 раза менше цеглин, ніж при ланцюговій. Це значно полегшує роботу муляра, тому що укладання ложкових цеглин по шнуру більш продуктивне, ніж тичкових: простіше забезпечуються точність перев'язки, скорочується кількість поперечних швів кладки.