Кам'яні роботи

Для кам'яних кладок застосовують прості (вапняні, цементні) й складні (цементно-глиняний, цементно-вапняний) розчини. Глина і вапно в цементних розчинах поліпшують зручність їх укладання. При використанні як заповнювача природних (річних, гірських та ін.) пісків розчини називають важкими (щільністю більше 1500 кг/м³), а за умови застосування штучних  (жужільних, керамзитових, пемзових) – легкими (щільністю менше 1500 кг/м³) .

Вапняні й гіпсові розчини застосовують для кладки конструкцій, що сприймають невеликі навантаження і розташовані у сухих місцях. На цементних розчинах ведуть кладку особливо міцних підземних і наземних конструкцій (стіни, простінки і стовпи, які мають великі навантаження, армована кладка), а також конструкцій, що працюють у насичених водою ґрунтах.

Цементно-вапняні й цементно-глиняні розчини використовують для кладки конструкцій, що експлуатуються у сухих і вологих умовах.

Для кам'яних конструкцій передбачають такі проектні марки розчинів: 10, 25, 50, 75, 100, 150 і 200. В основному розчин виготовляють на автоматизованих вузлах. У всіх випадках повинна бути забезпечена необхідна точність дозування складових.

Одним з ефективних способів підвищення міцності кладки є ретельне її виконання. Якісне заповнення горизонтальних і вертикальних швів розчином, рівномірне ущільнення та однакова товщина швів, правильна перев'язка забезпечують високу міцність кладки. Погана якість кладки, застосування розчинів, що не відповідають будівельним нормам, правилам на виробництво і приймання робіт, можуть служити причиною руйнування кладки. Чим товща цегла, тим важче досягти рівномірної її щільності, і тим у більшій мірі розчин піддається у кладці напруженням вигину і зрізу. При товстих швах збільшуються деформації і знижується міцність кладки.