1. Види кладки

Кам'яною кладкою називають конструкцію, що представлена каменями, покладеними на будівельному розчині в заданому порядку.

Призначення: сприймає навантаження від власної ваги, від ваги конструктивних елементів, що спираються на неї, а також експлуатаційні навантаження.

Вимоги до кладки:

-          Стійкість (досягається дотриманням розрахункової ширини і висоти конструкції за умови достньої міцності)

-          Міцність (забезпечується застосуванням каменів і розчину, розрахункових марок за умови дотримання технології)

-          Повинна мати необхідну щільність

-          Повинна забезпечувати опір теплопередачі

-          Повинна мати достатню несучу здатність і монолітність (забезпечується дотриманням правил розрізки, що передбачають певне розміщення її рядів і розташування швів у суміжних рядах.)

-          відповідати естетичним вимогам.

Використовують такі основні види кладки:

  1. Із звичайної глиняної і силікатної цегли (зводять стіни, перегородки, простінки, стовпи, арки і зводи)
  2. Кладка з вогнетривкої цегли (при будівництві промислових печей, димарів, що працюють в умовах високих температур)
  3. Дрібноуламкова кладка (виконують з керамічних, бетонних, шлакобетонних, гіпсових, силікатних, вапнякових і туфових каменів масою до 16 кг вручну при зведенні стін, перегородок, стовпів)
  4. Бутове мурування з каменів неправильної форми (застосовують при зведенні фундаментів, стін підвалу і підпірних стін).
  5. Великоуламкова кладка (виконують із блоків, виготовлених з бетону, керамзито- і шлакобетону, цегли, керамічних каменів або з природного каменю з офактуреною і неотфактуреною лицьовою поверхнею; при зведенні стін і фундаментів блоки монтують кранами. Ця кладка може виконуватися з одночасним або наступним облицюванням штучними або природними каменями й плитами.

 

Усі види кладки виконують горизонтальними рядами.

Камені, покладені рядами уздовж стіни довгою бічною гранню (ложком), утворюють ложковий ряд, короткою бічною гранню ( тичком) – тичковий ряд.

Ложковий і тичковий ряди стосовно фасаду будинку являють собою зовнішню і внутрішню версти.

Простір, заповнюваний між верстами, називають забуткою. Верхню грань каменю, що сприймає зусилля, і нижню, що  передає,  називають постіллю, а простори між каменями, заповнені розчином, – швами.

При облицюванні й штукатуренні кам'яних поверхонь, кладку виконують у пустошовку. Для кращого зчеплення упоряджувального шару з кладкою шви не заповнюють розчином на глибину 1...1,5 см.

Кам'яна кладка повинна бути стійкою і міцною, мати необхідну щільність і опір теплопередачі, несучу здатність і монолітність, відповідати естетичним вимогам.

Міцність і стійкість кам'яної кладки обумовлюється матеріалами – каменем і розчином, а також якістю виконання робіт і відповідності зведених конструкцій вимогам проектних рішень.

Міцність кладки забезпечується застосуванням каменів і розчину, розрахункових марок за умови дотримання правил розрізу кладки і  високого рівня якості робіт. Стійкість кладки досягається дотриманням розрахункової ширини і висоти конструкції за умови достатньої міцності. Несуча здатність кам'яної конструкції визначається монолітністю кладки і міцністю каменів і розчину. Камені кладки не повинні переміщуватися під дією навантажень. Монолітність кладки забезпечується дотриманням правил розрізки, що передбачають певне розміщення її рядів і розташування швів у суміжних рядах.