1. Загальні дані
Головним композиційним матеріалом на основі органічних
в’яжучих речовин – бітумів є асфальтовий бетон (асфальтобетон).
Асфальтобетон – це матеріал, що отримують у результаті ущіль-
нення спеціально приготованої суміші зі щебеню або гравію, піску,
мінерального порошку та бітуму в раціонально підібраних співвід-
ношеннях, який набуває необхідних фізико-механічних
властивостей лише після ретельного ущільнення. Унаслідок поєд-
нання мінеральних матеріалів з бітумом відбуваються складні
фізико-хімічні процеси, характер яких залежить від властивостей і
особливостей складових матеріалів. Взаємодія в’яжучої речовини і
мінерального матеріалу є важливим фактором, що визначає влас-
тивості асфальтобетону.
Асфальтобетон являє собою один з найбільш складних будівель-
них матеріалів. Ця складність зумовлена головним чином
особливостями його структури, а також залежністю властивостей
від дії багатьох факторів – технологічних і природних. Асфальто-
бетон значно змінює фізико-механічні властивості залежно від
температури. Це відрізняє його від більшості інших матеріалів, які
застосовують для укладання дорожніх покриттів. За позитивних
температур він має властивості в’язко-пластичного тіла, а за
від’ємних – пружнього. Зміна властивостей може бути проілюстро-
вана таким прикладом: опір стисканню стандартних зразків за
температури 50 оС зазвичай коливається в межах 1–2 МПа, а у разі
температури 25 оС – 4–6 МПа, тобто у разі зниження температури
стає значно міцнішим. Зміни температури значною мірою вплива-
ють на деформаційні властивості асфальтобетону, які головним
чином і визначає його працездатність у дорожньому покритті.
Скелетна частина асфальтобетону складається з різних фракцій
гранітного щебеню. Мінеральний порошок являє собою продукт грубого подрібнення вапняків у молоткових дробарках, у якому
дрібність фракцій 0,071 мм у ньому міститься не менш ніж 70 %.
Як в’яжучу речовину використовують нафтовий бітум високої
в’язкості (глибина проникання голки 60–90, 90–130).
Нині для виробництва асфальтобетону широко використовують
відходи та інші місцеві матеріали, які отримують унаслідок дроб-
лення каменю (гранітний відсів), а також дрібні піски. Усе це
знижує вартість асфальтобетонної суміші, але вимагає ретельніше
вибирати матеріали і добирати склад сумішей, а також більш дифе-
ренційовано застосовувати асфальтобетонні суміші різного складу.
Для відповідальних об’єктів (автомобільні шляхи І-ІІ категорії і
аеродроми) слід обирати найбільш високоякісні асфальтобетони,
які мають відповідні фізико-механічні властивості, а для менш
відповідальних (автомобільні шляхи ІІІ-IV категорій) – використо-
вувати асфальтобетони з нижчими показниками міцності, водо- та
морозостійкості.