Теоретичний матеріал до теми

1. Значення, зміст і види робіт

В системі землевпорядної служби важливе значення має її кадрове забезпечення для раціонального і ефективного використання земельних ресурсів. Землевпорядні дії по вивченню, обліку і оцінці земель, розробці прогнозів, схем, проектів, робочих проектів організації території переважно здійснюють спеціалісти проектно-вишукувальних організацій по землевпорядкуванню.

Управління єдиним земельним фондом потребує, з одного боку, участі в землевпорядних діях представників землевпорядних органів у виконанні різних стадій землевпорядного процесу, а з другого – здійснення функцій по державному контролю за використанням і охороною земель. 

Специфіка роботи районних агропромислових формувань, до складу яких входить районна землевпорядна служба, потребує від її працівників відповідної участі в організації виробництва на сільськогосподарських підприємствах, яка не прямо, а посередньо пов’язана з організацією раціонального і ефективного використання земельних ресурсів.

Землевпорядна служба є головною ланкою в загальній системі служби. Це пов’язано з тим, що всі вищестоящі землевпорядні органи практично не займаються виконанням землевпорядних робіт і натурі, а отримують необхідні дані для управління земельним фондом шляхом узагальнення, систематизації та аналізу даних, отриманих від землевпорядної служби. 

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) реалізує державну політику у сфері топографогеодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Голова Держгеокадастру є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Керівники територіальних органів Держгеокадастру є головними державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, а їх перші заступники та заступники – відповідно першими заступниками та заступниками головних державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України. 

Керівники структурних підрозділів Держгеокадастру та його територіальних органів, на яких покладено повноваження щодо виконання інспекційних функцій, є одночасно старшими державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Головні та провідні спеціалісти, які безпосередньо здійснюють державний нагляд (контроль), є одночасно державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції господарської діяльності з проведення робіт із землеустрою та земле оціночних робіт» відмінено ліцензування робіт із землеустрою та запроваджено професійну атестацію кадрів у сфері землеустрою: інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів.

Статею 26 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним забезпеченням у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерівземлевпорядників, або фізичні особи – підприємці, які володіють технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерівземлевпорядників.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» суб’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності, центральних орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Міністерство оборони України та його спеціальні підрозділи, інші центральні та місцеві органи виконавчо влади, юридичні та фізичні особи, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи є сертифікований інженер-геодезист, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт.

Сертифікованим інженером-геодезистом може бути особа, яка має стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склала кваліфікаційний іспит, одержала кваліфікаційний сертифікат та внесена до Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів.

Інженеру-геодезисту, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікований сертифікат інженера-геодезиста у паперовій або електронній формі, що підтверджує відповідність особи кваліфікаційним характеристикм професії та її спроможність самостійно проводити топогрфо-геодезичні і картографічні роботи.

Форма кваліфікаційного сертифіката встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин. Видача кваліфікаційного сертифіката та їхніх дублікатів інженерам-землевпорядникам та інженерамгеодезистам, які склали кваліфікаційний іспит, здійснюється навчальним закладом, на базі якого складається кваліфікаційний іспит за рішенням Кваліфікаційної комісії.

 Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом. Сертифіковані інженери-землевпорядники та інженеригеодезисти зобов’язані не рідше одного разу на чотири роки підвищувати кваліфікацію за відповідною програмою. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлений законом строк є підставою для призупинення дії сертифіката на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.

Сертифіковані інженер-землевпорядник та інженер-геодезист мають особисту печатку, на якій зазначаються його прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або серія а номер паспорта.

Особи, які не склали кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії, допускаються до його повторного складання не раніше ніж ерез два місяці.

Важливого значення набувають питання організації і планування землевпорядних робіт на макрорівні, які можна звести до таких дій:

-планування землевпорядних робіт;

-організації виконання проектно-вишукувальних робіт;

-контролю і приймання виконаних робіт;

-ведення основного і поточного земельного кадастру;

-надання допомоги у здійсненні проектів;

       -державного контролю за використанням і охороною земель;  роботи з листами, заявками і скаргами підприємств, установ і громадян.

Крім того, головний (старший) інженер-землевпорядник бере участь у виконанні завдань спеціального характеру, пов’язаних з організацією і управлінням сільського господарства.

Усе вище зазначене потребує здійснення відповідних заходів щодо організації і планування робіт районної землевпорядної служби.

2. Планування і організація виконання землевпорядних робіт

Планування робіт по землеустрою базується на загальних принципах планування, таких, як аналіз вихідного рівня розвитку виробництва на початок планового періоду, виділення головної ланки в плані, встановлення темпів розвитку галузей виробництва, погодженість планів виробництва, фінансових планів і планів матеріальнотехнічного забезпечення.

Характерною рисою всіх видів планування є їх безперервність, завдяки чому органічно поєднуються річні і перспективні плани. Перспективне планування робіт у землевпорядній службі має прояв при розробці планів використання земель на перспективу у вкладі перспективних планів економічного розвитку. При цьому розробку перспективних планів землевпорядних робіт здійснюють у двох напрямках. Перший, який надходить від підприємств, організацій і установ району про види і обсяги робіт, і другий, який надходить від обласного управління Держгеокадастру про види і обсяги робіт, виходячи з перспективного плану економічного і соціального розвитку.

Слід зазначити, що перспективне і поточне планування землевпорядних робіт має постійний характер. Обсяги перспективних планів робіт можуть коригуватися з урахуванням конкретних потреб у забезпеченні раціонального і ефективного використання земель.

При здійсненні планування господарства у сфері землеустрою необхідно виконати наступні заходи:

1.                       Конкретизувати види робіт із землеустрою, які буде виконувати господарство.

2.                       Здійснити аналіз таких робіт.

3.                       Оцінити ринок збуту та визначити цільового клієнта.

4.                       Провести аналіз конкуренції.

5.                       Розробити стратегію маркетингу.

6.                       Розробити план виробничого процесу.

7.                       Скласти річний та фінансовий план господарства.

8.                       Розробити організаційний план.

9.                       Здійснити оцінювання ризиків і визначити строки окупності. 

Плани землевпорядних робіт включають такі основні елементи

Рис. 9.2. Основні елементи річного плану землевпорядних робіт

Землевпорядну справу порушують переважно при міжгосподарському землеустрої, для чого готують клопотання з необхідними обґрунтуваннями для перерозподілу земельного фонду між категоріями земель.

На стадії проектних робіт по землеустрою головний інженерземлевпорядник перевіряє відповідність проектних рішень принципам землевпорядкуванням. При цьому для умов сільського господарства він повинен вимагати і добиватися від авторів проектів, щоб їх проектні рішення забезпечували отримання максимальної кількості продукції з кожного гектара земельних угідь при найменших затратах праці і засобів на одиницю продукції при неухильному підвищенні родючості ґрунтів.

Важливе місце у виробничій діяльності головного інженераземлевпорядника займають функції по контролю і прийманню робіт, виконуваних спеціалістами проектних організацій. Ці функції полягають у перевірці достовірності землевпорядних дій спеціалістів виробничого складу проектних та інших організацій на різних стадіях і етапах робіт. При цьому головний інженер-землевпорядник як сторона, зацікавлена у правильності виконання робіт, керується вимогами діючих технічних вказівок. Наприклад, при прийманні польових геодезичних робіт він керується допустимими значеннями кутових неув’язок або відносних помилок у лінійних вимірах. Для цього інженерземлевпорядник прокладає в натурі контроль ходи на території виконаних робіт, здійснює необхідні виміри і обчислення. Обсяг контрольних перевірок встановлюється в розмірі близько 15 % усього обсягу виконаних робіт.

При польовому прийманні робіт головний інженер землевпорядник перевіряє не тільки правильність робіт з технічної точки зору, але і їх якість, звертаючи особливу увагу на якість перенесення в натуру проектів, а також зйомочних і обслідувальних робіт, робіт по поліпшенню природного стану земель, від чого залежить реальна форма устрою і використання земель.

3. Складання облікових і звітних документів про виконання робіт

Система облікових і звітних документів, які ведуться в районі з питань землеволодіння, землекористування, землевпорядкування, земельного кадастру, використання і охорони земель, різноманітна. Перш за все необхідно виділити документи оперативно-технічного обліку, які характеризують зміни у складі землеволодіння (землекористування), кількісному і якісному стані земель. Сюди відносяться текстові і графічні матеріали: акти обстежень, приймання нових освоєних земель, чергові плани і чергова карта району.

Ряд облікових документів стосується обліку виконаних робіт по землевпорядкуванню, земельному кадастру і охороні земель. Вони складаються у вигляді відомостей про земле впорядкованість господарств, хід освоєння сівозмін, посадки лісонасаджень, стан ведення і заповнення земельно-кадастрових книг підприємств, організацій і установ, хід роботи по охороні земель, забезпечення господарств плановокартографічними матеріалами тощо.

Дані оперативно-технічного обліку є підставою для складання звітних документів у вигляді статистичної звітності. Основним документом статистичної звітності, яку веде головний інженерземлевпорядник в районі, є земельний баланс району, який включає додаткові звітні дані, які характеризують зміни у складі землеволодінь (землекористувань) району у зв’язку з вилученням земель у постійне і довгострокове користування для державних і громадських потреб, зміни площ сільськогосподарських угідь, меліоративний стан зрошуваних земель та ін.

Головний інженер-землевпорядник складає також документи, не передбачені формами статистичної звітності. Їх складають на запити державних і господарських органів, вищестоящих землевпорядних органів з метою оперативного управління земельним фондом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» підставою проведення землеустрою є укладання договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.

Договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованого на встановлення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Під час укладання договорів у сфері землеустрою слід керуватися нормами Цивільного, Господарського кодексів України, інших законодавчих актів, одним з яких є Типовий договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 266. У ньому передбачено такі істотні уморви договору, як предмет договору, вартість робіт, строк виконання робіт, порядок приймання і передачі робіт, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів.

В обов’язки замовними кходить надання проектній організації вихідних даних, необхідних для виконання робіт. Проектна організація зобов’язана, в свою чергу, використовувати вихідні дані й виконавши всі необхідні вишукувальні роботи, виготовляти документацію із землеустрою відповідно до діючих норм проектування, технічних умов, інструкцій та вимог чинного законодавства.

Як невід’ємна частина до договору додаються: завдання на виконання робіт, календарний план виконання робіт, протокол погодження договірної ціни на виконання робіт, кошторис на виконання робіт.

Основний договір можна доповнювати й уточнювати додатковими угодами, які складаються в тому самому порядку і формі, що й основний договір.

Важливою складовою договірної документації із землеустрою є кошториси на виконання проектно-вишукувальних робіт. При розрахунку вартості проектно-вишукувальних робіт із землеустрою найчастіше застосовують калькуляційний метод. За цим методом кошториси складаються за формою «2-П» або за формою «3-П». За формою «2-П» кошториси складаються на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи із застосуванням до них відповідних коефіцієнтів та індексів.