Теоретический материал до теми 18.

Каркасно-щитові перегородки з дерев’яним каркасом і обшиті листами плоского азб естоцементу або гіпсової штукатурки застосовують для одноповерхових будівель з шумним виробництвом. Як заповнювач може бути використана мінераловатна повсть. Кріплять перегородки за допомогою дюбелів.

Дерев’яні вигороджуючі перегородки складають із столярних щитів 446, 946 і 1946 мм завширшки й стояків-вкладишів перерізом 54х50 мм (р ис.17.1,а). Щити і стояки установлюють на напрямний брус, що прикріплюється до підлоги, а по верху щитів укладають брус жорсткості, який кріплять до стіни або колон. Якщо протяжність перегородок понад 6 м, стійкість їх забезпечують установленням щитів- ребер 446 мм завширшки.

Стальні вигороджуючі пер егородки склад аються із стояків, які встановлюють з кроком 1,5 м, основних щитів розмірами 1,5х1,8 і 1,5х2,4 м та добротних щитів розмірами 1,0х1,8 і 1,0х2,4 м, які навішують на стояки, виготовлені з труб або кутиків.

Для створення потрібних умов експлуатації та ремонту технологічного устаткування в промислових будівлях влаштовують технологічні обслуговуючі площадки, антресолі й етажерки.

Технологічні площадки призначені для обслуговування в цеху устаткування, складування матеріалів і сировини. Найчастіше такі площадки потрібні в цехах, технологічний процес в яких організова-ний по вертикалі (харчове, хімічне та інші види вироб ництва). Площадки можуть спиратися на основні конструкції каркаса будівлі, на самостійні опори або технологічне у статкування й нерідко являють собою багатоповерхові яруси.

Антресолі призначені для розміщення устаткування, допоміжних приміщень (службових і побутових). Вони являють собою немовби півповерх, що дає змогу збільшити виробничу площу цеху.

Етажерки (рис.17.2) – це найчастіше багатоярусні споруди всередині виробничої будівлі, на яких розміщують великогабаритне устаткування.

Усі ці види пристроїв можуть бути виконані із залізобетонних, металевих збірних або монолітних конструкцій. Просторову жорсткість їх забезпечують установленням стальних зв’язків. На рівні кожного ярусу обов’язково роблять огорожу не менше 1,0 м заввишки. Сполучаються яруси металевими сходами.

Сходи промислових будівель призначені для зв’язку між поверхами багатоповерхових будівель, а також антресольних поверхів, обслуговуючих площадок й етажерок. Відповідно до призначення сходи бувають основні, службові, пожежні й аварійні.

Основні сходи за своїм конструктивним вирішенням аналогічні сходам громадських будівель. Сходові марші й площадки (рис.17.3) виготовляють у вигляді суцільних залізобетонних елементів і рідше з окремих східців по косоурах і плоских площадкових плит. Нахил маршів найчастіше роблять 1:2 з розмірами східців 300х150 мм. Марші мають ширину 1350, 1500 і 1750 мм, а висоту підйому - від 1,2 до 2,1 м. Поряд із сходовими кліпами влаштовують пасажирські й вантажні ліфти. Якщо сходи призначені для евакуації людей із будівлі, то відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу має становити від 30 до 100 м залежно від категорії виробництва, ступеня вогнестійкості будівель та кількості поверхів у будівлі. Двері, що ведуть з виробничих приміщень назовні або у сходову клітку, повинні відчинятись у бік виходу.

Рис.17.2. Етажерка промислової будівлі:

1 – колона; 2 – ригель; 3 – робоча площадка; 4 – технологічне устаткування

Службові сходи влаштовують для огляду та обслуговування устаткування і найвідповідальніших будівельних конструкцій. Найчастіше їх роблять із металевих профілів (швелерів і кутиків) і кріплять до будівельних конструкцій, підлоги та устаткування. Службові сходи для інтенсивного користування ними монтують із маршів і перехідних площадок. Кут нахилу до горизонту 45 і 60°, ширина маршів 600-1000 мм і крок просту пів 200 і 300 мм. Висота маршів від 600 до 6000 мм. Марші мають огорожу з поручнями. Якщо сходи призначені для індивідуального користування, то роблять вертикальні драбинки 600 мм завширшки. Крок проступів із стержнів 300 мм.

Рис.17.3. Сходи багатоповерхових будинків:

а – двомаршові з суцільними маршами; б – тримаршові з окремими східцями по косоурах; 1 – косоур; 2 – огородження; 3 – балка; 4 – ліфт

Пожежні драбини роблять для будівель понад 10 м заввишки, а також у місцях перепадів висотсу міжних прольотів. їх звичайно розміщують на глухих ділянках стін через 200 м по периметру будівлі. Для будівель до 30 м заввишки ці драбини розміщують вертикально, а при більшій висоті – похило з маршами під кутом не більше 80⁰, 0,7 м завширшки й проміжними площадками не рідше ніж через 8м по висоті. Драбини облад нують поручнями. Кріплять драбини до стін або каркаса анкерами з кутиків або швелерів через 2,4-3,6 м за висотою.

Аварійні сходи призначені для евакуації людей із будівлі під час пожежі або аварії, їх розміщують ззовні будівлі. Сходи мають батато маршову конструкцію і сполучаються з приміщеннями через площадки або балкони, влаштовані на рівні евакуаційних виходів. Ширина сходів не менше 700 мм, нахил маршів – не більше 1:1. Огорожа повинна мати висоту не менше 0,8 м. Роблять її із сталі або залізобетону, як і пожежні драбини.