3. Побудова геометричної мережі
| Сайт: | Дистанційне навчання КФКСумДУ |
| Курс: | Практика навчальна ((мензульна зйомка, тахеометрична зйомка, землевпорядне проєктування, електронна тахеометрія) |
| Книга: | 3. Побудова геометричної мережі |
| Надруковано: | Гість-користувач |
| Дата: | субота 19 квітня 2025 16:03 PM |
Опис
Побудова геометричної мережі.
Якщо площа засічки невелика і розміщується на одному планшеті, то її можна виконати, побудувавши попередню геометричну мережу на основі одного базису АВ (рис. 4).
Для цього вибирають базис так, щоб він розміщувався по середині ділянки зйомки. Кінці його надійно закріплюють на місцевості. Довжину базису вимірюють у прямому та зворотному напрямках з точністю, не меншою 1:2000, і обчислюють її горизонтальну проекцію.
Рисунок 4 - Схема побудови геометричної мережі.
Далі розставляють віхи геометричної мережі. При виборі місць для установки віх прагнуть до того, щоб вони розташовувались на височинах, незручних для господарського користування землях, і щоб кожен пункт міг бути отриманий прямими засічками не менш, ніж з трьох інших пунктів, а кути, утворювані напрямками біля шуканого пункту, були не меншими 40° і не більшими 140°.
Тоді мензулу встановлюють на одному кінці базису, наприклад, у точці А і орієнтують планшет за допомогою бусолі. Приблизно у центрі планшета наколюють точку а (рис. 10 б), котра є зображенням точки А місцевості. Приклавши ребро лінійки кіпрегеля до точки а, візують на точку В і прокреслюють напрямок. Відмічають його на краях планшета а - b. На цьому напрямку відкладають від точки а відрізок ab, який дорівнює довжині базису у масштабі зйомки. Отримана на планшеті точка b відповідає точці B місцевості.
Далі трубу кіпрегеля по черзі наводять на кожну із розставлених віх 1, 2, ...,5. На краях планшета прокреслюють напрямки і підписують їх, наприклад, а - 1, b - 2 і т.д.
Після цього, визначивши висоту кіпрегеля, вимірюють кути нахилу при КЛ і КП вертикального круга на усі ці точки. Якість вимірювання кутів перевіряють постійністю місця нуля. Коливання МО не повинне перевищувати 1'.5. Вимірювання записують у журнал.
Другою станцією є інший кінець базису у точці В. На цій точці центрують планшет, орієнтують по лінії ba, для чого прикладають ребро лінійки кіпрегеля до напрямку ba, відміченому на краях планшета, і наводять трубу на точку A, повертаючи при цьому планшет.
Тоді візують з точки b на точки віх 1, 2, ...,5. У перетину однойменних напрямків (наприклад, а - 1 і b - 1) отримують планове положення точок геометричної мережі. Слід пам'ятати, що кожна точка геометричної мережі повинна бути визначена з контролем, перетином не менш, ніж з трьох напрямків.
Третьою станцією буде одна з точок, визначених найбільш надійно, у якій напрямки пересікаються під кутом засічки, близьким до 90° (наприклад, точка 4). Встановивши і орієнтувавши мензулу у точці 4, виконують засічки шуканих точок 3 та 5. Якщо утворюється трикутник похибок зі сторонами більше 0.4 мм, то остаточне положення точки визначається візуванням з інших точок або зворотною засічкою.
Висоти геометричної мережі визначають методами геометричного або тригонометричного нівелювання. Визначення перевищень методом тригонометричного нівелювання виконується на кожній точці. Перевищення шуканих точок мережі обчислюється за формулою:
де DA - горизонтальне прокладення сторони, що визначається графічно на планшеті;
v - кут нахилу лінії візування;
і - висота приладу;
v - висота візування (віхи);
f - поправка в перевищення на кривизну Землі та рефракцію, вводиться при довжинах ліній більше 300 м.
Рекомендується перевищення визначати у прямому та зворотному напрямках для кожної сторони. Розходження між цими перевищеннями допускається не більше 4 см на 100 м віддалі. Спосіб ув'язки перевищень залежить від форми та складності геометричної мережі. При наявності у мережі двох і більше пунктів з відомими висотами у висотні ходи включають сторони геометричної мережі так, щоб вони спирались на дві вихідні точки.
1. 3. Побудова геометричної мережі
Якщо площа засічки невелика і розміщується на одному планшеті, то її можна виконати, побудувавши попередню геометричну мережу на основі одного базису АВ (рис. 4).
Для цього вибирають базис так, щоб він розміщувався по середині ділянки зйомки. Кінці його надійно закріплюють на місцевості. Довжину базису вимірюють у прямому та зворотному напрямках з точністю, не меншою 1:2000, і обчислюють її горизонтальну проекцію.
Рисунок 4 - Схема побудови геометричної мережі.
Далі розставляють віхи геометричної мережі. При виборі місць для установки віх прагнуть до того, щоб вони розташовувались на височинах, незручних для господарського користування землях, і щоб кожен пункт міг бути отриманий прямими засічками не менш, ніж з трьох інших пунктів, а кути, утворювані напрямками біля шуканого пункту, були не меншими 40° і не більшими 140°.
Тоді мензулу встановлюють на одному кінці базису, наприклад, у точці А і орієнтують планшет за допомогою бусолі. Приблизно у центрі планшета наколюють точку а (рис. 10 б), котра є зображенням точки А місцевості. Приклавши ребро лінійки кіпрегеля до точки а, візують на точку В і прокреслюють напрямок. Відмічають його на краях планшета а - b. На цьому напрямку відкладають від точки а відрізок ab, який дорівнює довжині базису у масштабі зйомки. Отримана на планшеті точка b відповідає точці B місцевості.
Далі трубу кіпрегеля по черзі наводять на кожну із розставлених віх 1, 2, ...,5. На краях планшета прокреслюють напрямки і підписують їх, наприклад, а - 1, b - 2 і т.д.
Після цього, визначивши висоту кіпрегеля, вимірюють кути нахилу при КЛ і КП вертикального круга на усі ці точки. Якість вимірювання кутів перевіряють постійністю місця нуля. Коливання МО не повинне перевищувати 1'.5. Вимірювання записують у журнал.
Другою станцією є інший кінець базису у точці В. На цій точці центрують планшет, орієнтують по лінії ba, для чого прикладають ребро лінійки кіпрегеля до напрямку ba, відміченому на краях планшета, і наводять трубу на точку A, повертаючи при цьому планшет.
Тоді візують з точки b на точки віх 1, 2, ...,5. У перетину однойменних напрямків (наприклад, а - 1 і b - 1) отримують планове положення точок геометричної мережі. Слід пам'ятати, що кожна точка геометричної мережі повинна бути визначена з контролем, перетином не менш, ніж з трьох напрямків.
Третьою станцією буде одна з точок, визначених найбільш надійно, у якій напрямки пересікаються під кутом засічки, близьким до 90° (наприклад, точка 4). Встановивши і орієнтувавши мензулу у точці 4, виконують засічки шуканих точок 3 та 5. Якщо утворюється трикутник похибок зі сторонами більше 0.4 мм, то остаточне положення точки визначається візуванням з інших точок або зворотною засічкою.
Висоти геометричної мережі визначають методами геометричного або тригонометричного нівелювання. Визначення перевищень методом тригонометричного нівелювання виконується на кожній точці. Перевищення шуканих точок мережі обчислюється за формулою:
де DA - горизонтальне прокладення сторони, що визначається графічно на планшеті;
v - кут нахилу лінії візування;
і - висота приладу;
v - висота візування (віхи);
f - поправка в перевищення на кривизну Землі та рефракцію, вводиться при довжинах ліній більше 300 м.
Рекомендується перевищення визначати у прямому та зворотному напрямках для кожної сторони. Розходження між цими перевищеннями допускається не більше 4 см на 100 м віддалі. Спосіб ув'язки перевищень залежить від форми та складності геометричної мережі. При наявності у мережі двох і більше пунктів з відомими висотами у висотні ходи включають сторони геометричної мережі так, щоб вони спирались на дві вихідні точки.