тема 1

1. Мета і завдання обстеження.

Технічне обстеження – комплекс заходів щодо визначення та оцінки фактичних значень контрольованих параметрів, що характеризують експлуатаційний стан, придатність і працездатність об’єктів обстеження, а також визначають можливість їхньої подальшої експлуатації або необхідність відновлення та посилення.

Мета обстеження - виявлення залишкової несучої здатності й придатності конструкцій до подальшої експлуатації; забезпечити надійність та конструктивну безпеку будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ.

При обстеженні повинні бути встановлені дійсна несуча здатність і експлуатаційна придатність будівельних конструкцій і основ з метою використання цих даних при розробці планів технічного обслуговування і ремонту будівель і споруд.

 В процесі обстеження, як правило, проводиться пошук методу можливого підсилення конструкцій з урахуванням їх технологічності, забезпечення мінімуму витрат трудових, матеріальних ресурсів і часу на виконання ремонтних робіт. Кінцева мета обстеження – обґрунтування висновку про технічний стан окремих конструкцій і будівель в цілому, їхньої експлуатаційної придатності, інформації про те, де і які є відхилення від норми.

Своєчасно встановлений технічний стан будівельного об’єкта на різних етапах його життєвого циклу гарантує його надійність, відповідність призначенню й здатність зберігати необхідні експлуатаційні якості протягом установленого терміну експлуатації.

Пригадайте етапи життєвого циклу будівельних об’єктів.

2. Методи та види обстеження конструкцій, передумови для їх проведення.

Обстеження будівельних конструкцій, будівель і споруд виконують кваліфіковані групи інженерно-технічних працівників, спеціально підготовлених і оснащених необхідними приладами і обладнанням. Такі групи можуть входити до проектних і науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро, служби експлуатації будівельних об’єктів.

Групи обстеження повинні керуватись діючими нормативними і інструктивними документами з обстеження будівель і споруд, а також державними стандартами на дослідні роботи, проектування, будівництво і експлуатацію будівельних об’єктів, мати ліцензію на виконання робіт з обстеження і бути у реєстрі Держбуду України.

Рисунок 1 - Схема пошуку рішень по визначенню можливості подальшого використання будівлі і її конструкцій

За часом проведення розрізняють обстеження об'єкта:

• планові
• позапланові

Планові обстеження. Плановими обстеженнями оцінюють поточний технічний стан об'єкта, встановлюють мож­ливість його подальшої безаварійної експлуатації або необхідність відновлення експлуатаційних властивостей.

Термін першого планового обстеження технічного стану після прийняття об'єкта в експлуатацію після завершення будівництва рекомендується встановлювати в проектній документації.

Термін кожного наступного планового обстеження технічного стану об’єкта встановлюють під час чергового обстеження.

Рекомендації щодо термінів обстежень об'єктів наведені у Міждержавному стандарті ГОСТ 31937-2011.

Термін чергового планового обстеження об'єкта рекомендується призначати таким, щоб до його настання могла бути збережена придатність об'єкта для експлуатації за визначеним призна­ченням при дотриманні встановлених правил експлуатації і технічного обслуговування та за відсутності форсмажорних обставин.

Позапланові обстеження. Позапланове обстеження рекомендується проводити за виявленої потреби у відновленні експлуатаційних властивостей об'єкта або у їх пристосуванні до змінюваних умов використання:

Передумови для здійснення спеціального позапланового обстеження об’єктів різні:

• аварії аналогічних об’єктів (конструкцій), що експлуатуються в схожих умовах;
• при виникненні або прогнозуванні змін в умовах експлуатації (зміни навантажень і т.д.)
• після надзвичайних, не передбачених нормами дій і впливів на будівельний об’єкт (нині у зв’язку з воєнним станом це досить актуально);
• при тривалій експлуатації об’єкта, коли під час планового огляду виявлено пошкодження і дефекти, які становлять безпосередню небезпеку руйнування чи можуть у подальшому спричинити аварійний стан і т. ін.
• при плануванні заходів з відновлення експлуатаційної придатності об'єкта або з його при­ стосування до змінюваних умов експлуатації;
• при плануванні робіт з консервації, розконсервації або ліквідації об’єкта.

В залежності від мети, завдання та об’єму обстеження розрізняють такі види обстеження:

• попереднє (загальне) обстеження

можуть містити:

а) ознайомлення з наявною технічною документацією, в т.ч. для визначення відповідності конструктивних та інших рішень і експлуатаційних характеристик діючим нормам та змінам при­ родного та/або техногенного середовища, що відбулися за період експлуатації;

б) збирання та аналіз інформації від осіб, що беруть участь у будівництві та експлуатації об'єкта;

в) попередній огляд об'єкта, прилеглоїтериторіїта забудови з урахуванням зібраної інформації, попереднім оцінюванням технічного стану конструкцій, основ, інженерних систем та виявленням серед них таких, що перебувають у найбільш небезпечному стані;

Результатом попереднього обстеження може бути попередній висновок про технічний стан об'єкта, за необхідності, - попередні рекомендації з його експлуатації та програма основного (детального) обстеження.

Загальне обстеження проводять із застосуванням найпростіших приладів (біноклів, схилів, стрічок, рулеток, рівнів), які не потребують спеціалізованої підготовки персоналу. Загальне обстеження наявних конструкцій може проводитися представниками проектних організацій, що виконують проекти реконструкції або відновлення, спільно з представниками підприємств, із залученням для складних і відповідальних випадків інших спеціалізованих науково-дослідних підрозділів.

• основне (детальне, інструментальне) обстеження;

можуть містити:

а) аналіз архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, їх відповідності діючим нормам та умовам використання об'єкта;

б) проведення візуального обстеження з фіксацією наявних пошкоджень та дефектів в кон­ струкціях об'єкта;

в) обстеження основ, фундаментів, несучих та огороджувальних конструкцій, засобів опоряд­ження тощо з виявленням дефектів та пошкоджень, їх фіксацією, обміром, ескізуванням і визна­ченням причин;

г) огляди прилеглої території, забудови, елементів благоустрою, обстеження, за наявності, конструкцій, інженерних споруд та пристроїв, що захищають об'єкт від небезпечних природних та техногенних впливів;

д) дослідження інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов майданчика;

е) обміри конструкцій, об'єкта в цілому та елементів прилеглої території;

ж) інструментальні дослідження та випробування будівельних конструкцій (польові та лабо­раторні вимірювання міцності, геометричних параметрів, фізико-механічних характеристик, випро­бування конструкцій пробними навантаженнями тощо);

з) обстеження засобів захисту конструкцій від корозії, природних та технологічних впливів;

и) огляди інженерних систем, які мають вплив на будівельні конструкції, вивчення та аналіз такого впливу (зокрема, вводів та випусків мереж інженерних систем) на технічний стан конструкцій та об'єкта в цілому;

к) вибіркове розкриття закритих елементів та вузлів для оцінки їх технічного стану та вимірю­ вання необхідних технічних та експлуатаційних характеристик;

• додаткове обстеження;

проводять, якщо в процесі основного обстеження вияв­ лено необхідність у дослідженнях, не передбачених договором та/або технічним завданням.

• спеціальні обстеження.

призначають у випадках, коли даних детальних і додаткових обстежень недостатньо для прийняття обґрунтованого рішення щодо технічного стану та безпечної експлуатації об'єкта.

Спеціальні обстеження об'єкта (за обґрунтування) можуть містити:

а) інженерно-геологічні, гідрогеологічні, інженерно-геодезичні вишукування, зокрема, у разі небезпечного впливу на об'єкт природного та/або техногенного навколишнього середовища;

б) випробування конструкцій пробними навантаженнями та впливами;

в) тривалі спостереження та вимірювання деформацій, осідань, кренів, температурно-вологісного режиму (моніторинг).

Основне обстеження в залежності від задач, що поставлені, наявності та повноти проектно-технічної документації, характеру і ступеню виявлених дефектів та пошкоджень можуть бути:

• суцільними (повними)
• вибірковими.

Суцільне обстеження проводять, якщо:

а) відсутня проектна документація;

б) виявлені дефекти конструкцій, що знижують їх несучу здатність;

 в) провадиться реконструкція будівлі із збільшенням навантажень (у тому числі поверховості);

г) відновлюється будівництво, що було перерване на термін більш ніж три роки без заходів з консервації;

д) у однотипних конструкціях виявлені неоднакові властивості матеріалів та/або зміни умов експлуатації під впливом агресивних середовищ або обставин у вигляді техногенних процесів тощо.

Вибіркове обстеження проводять:

а) за потреби обстеження окремих конструкцій;

 б) у потенційно небезпечних місцях, де через недоступності конструкцій неможливо прове­ дення суцільного обстеження.

За  наявністю технічних засобів розрізняють :

• Візуальне обстеження
• Візуально-інструментальне обстеження

3. Програма та зміст обстеження.

Обстеження будівельних конструкцій складається з трьох основних етапів:

— початкове ознайомлення з проектною документацією, робочи­ми та виконавчими кресленнями, актами на приховані роботи;

— візуальний огляд об’єкта, складання плану обстеження будівлі або споруди, проведення комплексу досліджень неруйнуючими методами;

— аналіз стану споруди і розроблення рекомендацій до усунення виявлених дефектів.

Програма обстеження формується з таких складових:

1. Аналіз завдання на проведення обстеження. Ознайомлення з технічною виконавчою документацією. Попередня перевірка розрахунків і конструктивних рішень.

2. Ознайомлення та аналіз матеріалів попередніх оглядів об’єкта. З них можна встановити момент появи пошкоджень і дефектів.

3. Огляд об’єкта обстеження. Обмір конструкцій, визначення відхилень їх від проектного положення. Встановлення ймовірної зміни загальної статики конструкцій. Виявлення розміщення і розмірів пошкоджень і дефектів.

Складання обмірювальних креслень, відомостей і класифікації пошкоджень і дефектів.

 4. Уточнення фактичних навантажень і вплив умов експлуатації - ступінь агресивності, температурно-вологісний режим, можливість появи динамічних навантажень і т. ін.

5. Визначення фізико-механічних властивостей матеріалів. Недостатньо ознайомлення з сертифікатами на матеріали (їх взагалі може не бути).

6. Дефектоскопія і встановлення якості матеріалів.

7. Перевірні розрахунки споруди, конструкцій з урахуванням установлених фактів: дійсної розрахункової схеми, фактичних механічних характеристик матеріалів, появи додаткових зусиль, непередбачених проектом, зменшення розрахункових геометричних параметрів перерізів елементів, появи місць концентрації напружень і т. ін.

8. За результатами обстеження об'єкта складають науково-технічний звіт, технічний звіт або висновок (далі - звіт), що визначається в технічному завданні на обстеження в залежності від його складності., де визначений технічний стан об’єкта обстеження і рекомендації.

4. Техніка безпеки при обстеженні будівель і споруд.

В      процесі обстеження будівель і споруд доводиться виконувати різні за характером роботи. Відповідно до кожного виду робіт пред’являють специфічні вимоги з техніки безпеки. При проведенні діагностики, крім загальних вимог з техніки безпеки, необхідно виконувати спеціальні положення із забезпечення безпеки проведення всіх видів робіт при обстеженні.

До проведення обстежень допускаються тільки особи, які вказані в спеціальному письмовому розпорядженні керівництва організації, що виконує обстеження.

Особливу увагу необхідно звернути на роботи, які вважаються небезпечними (в аварійних будівлях, на висоті, в котлованах, з електроприладами і електроінструментом тощо). Небезпечні роботи виконуються за спеціальними нарядами особами не молодше 18 років, які попередньо здали залік з техніки безпеки проведення спеціальних робіт, а також пройшли інструктаж і медичне обстеження та підготовлені до робіт в цих умовах.

Під час обстеження об’єктів з аварійними конструкціями необхідно унеможливити пере­бування людей, в тому числі і осіб, які беруть участь у обстеженні, на ділянках можливих обрушень або забезпечити їх захист, достатній для збереження життя і здоров'я (тимчасове закріплення конструкцій, їх огорожу, забезпечення касками тощо).

Робітники, які ведуть небезпечні роботи, забезпечуються спеціальним одягом, взуттям та іншими захисними засобами. За суворе дотримання заходів безпеки відповідає керівник робіт.

Діагностика будівельних конструкцій діючих промислових підприємств повинна виконуватись в присутності відповідальних осіб від виробництва, які відповідають за виконання техніки безпеки на обстежуваній території або за погодженням з ними. Тут належить врахувати, перш за все, незручність як в просторі, так і в часі, що визначає підвищення вимог до безпеки робіт. Дуже часто обстеження будівельних конструкцій виробництва виконується без припинення основної діяльності цехів або тільки з короткочасною зупинкою цієї діяльності на окремих ділянках.

 Під час проведення обстежень в умовах діючих підприємств особи, які виконують обстеження, повинні бути проінструктовані щодо спеціальних правил охорони праці, що діють на цьому об’єкті. Для безпосереднього доступу до конструкцій можуть використовуватися драбини, підмощення, риштування, пересувні вишки, телескопічні автовишки, мостові крани. Усі предмети, необхідні для обстеження, повинні відповідати вимогам охорони праці.

Виконання робіт з діагностики в стислих умовах на невеликих ділянках, серед технологічного обладнання у виробничому середовищі (шум, вібрація, запилення і загазованість) деколи утруднює якість виконання спеціальних робіт по встановленню діагностичного обладнання і приладів. Цей процес вимагає старанної підготовки і чіткої організації. Оскільки мова йде про роботи, які здійснюють в умовах діючих виробництв, то від старанної розробки і продуманості прийнятих рішень залежить техніка безпеки, терміни виконання робіт та їхня собівартість. Враховуючи, як правило, обмежені строки повної або часткової зупинки виробництва, графік обстеження належить складати детально, розбивати не тільки на зміни, а навіть і на години. Необхідно передбачати максимальне використання технологічних перерв виробництва, звести до мінімуму довготривалість вимушених перерв.

Обстеження існуючих конструкцій повинні виконуватись під керівництвом кваліфікованого керівника із числа інженерно-технічних робітників спеціалізованої організації.

5. Орієнтовний склад звіту

Склад, зміст та обсяг інформації, що наводиться у звіті, - відповідно до технічного завдання на обстеження та оцінку технічного стану об’єкта 

Результати обстеження об'єкта рекомендується оформляти у вигляді звіту, який повинен містити:.
а) фактичні характеристики і конструктивні параметри будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем на момент обстеження;

б) перелік та результати аналізу виявлених відхилень від проектної документації та будівельних норм і стандартів;

в) дані щодо відповідності будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем основним вимогам, встановленим Технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд;

г) обґрунтування причин виникнення дефектів і пошкоджень, прогнозування їх подальшого розвитку і впливу на технічний стан будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем;

д) обґрунтовані рекомендації щодо вжиття заходів до забезпечення надійності та безпеки під час подальшої експлуатації об'єкта, зокрема (за необхідності) рекомендації щодо:

- умов безпеки, яких слід дотримуватись на об'єкті, віднесеному до категорії технічного стану "З" (непридатний до нормальної експлуатації) або "4" (аварійний),

- заходів з технічного обслуговування об’єкта,

- заходів з відновлення експлуатаційних властивостей об'єкта, з пристосування об'єкта до зміни умов використання або з виведення його з експлуатації;

е) дані щодо строку проведення наступного обстеження;

ж) висновки щодо технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основ фундаментів, інженерних мереж і систем та об'єкта в цілому.

На підставі звіту оформляється паспорт об’єкта.

6. Інженерна підготовка ремонтних робіт

Приймаючи до уваги яскраво виражену специфіку ремонтних робіт і робіт по реконструкції будинків і споруд, інженерна підготовка – являє собою комплекс підготовчих заходів організаційного, технічного, технологічного і планово-економічного напрямку, що є початком виконання основних робіт і забезпечують своєчасне проектування і здійснення ремонту і реконструкції об’єкту в задані строки.

 Головне завдання інженерної підготовки виробництва полягає в тому, щоб створити необхідні умови для планомірного початку основних будівельно-монтажних робіт по ремонту і реконструкції будинків індустріальними методами з високими техніко-економічними показниками ефективності.

 З  урахуванням особливостей цивільних будинків, завдання і методи інженерної підготовки ускладнюються. Це викликано детальною розробкою технології і організації виробництва специфічних робіт, таких як розбирання, підсилення і заміна будівельних конструкцій, що виконується, як правило, в умовах об’єктів які експлуатуються, в житлових будинках.

 Процес інженерної підготовки умовно можна розділити на два етапи:

• організаційний,
• підготовчий.

1. Організаційний етап.

В цей період замовник, проектна генпідрядна організація розробляють організаційно-технологічні заходи, які передують початку підготовчих робіт на об’єкті ремонту чи реконструкції.

 Замовник вирішує такі питання:

•  погоджує, затверджує в установленому порядку і передає генпідряднику розроблену проектно-кошторисну документацію;
• (попередньо для вибору підрядної організації проводять процедуру закупівлі) , сайт  https://prozorro.gov.ua/
• забезпечує фінансування реконструкції (ремонту);
• укладає угоду з  генпідрядною будівельною організацією;
• забезпечує фронт робіт будівельникам (зупинка експлуатації, відселення жителів і  інше.);
• забезпечує місця ремонту і реконструкції, електроенергією, газом, паром, водою.

 Проектна організація зазвичай в складі проекту розробляє проект організації будівництва (ПОБ). При цьому враховуються дані допроектного обстеження об’єкту,  дані про доцільність етапів виконання робіт, можливої послідовності робіт, строках зупинки виробництва чи відключення низки комунікацій.

 Генпідрядна будівельна організація в цей час укладає угоду на виконання робіт з субпідрядними організаціями, робить замовлення на виготовлення, постачання та комплектацію необхідних конструкцій, виробів і матеріалів, розробляю проекти виконання робіт (ПВР). Окрім договорів підряду регулюють стосунки між замовником та підрядником такі нормативні акти, як "Цивільний кодекс України" (зокрема глава 61 . Підряд); "Господарський кодекс".

2.       Підготовчий етап.

В цей час виконують заходи і роботи пов’язані безпосередньо з підготовкою будівельного майданчику. Підготовчі роботи діляться на поза майданчикові і ті, що виконують на майданчику.

 Позамайданчикові роботи виконують поза межами об’єкту ремонту чи реконструкції і включають (при необхідності):

• будівництво під’їздних шляхів для завезення будівельної техніки, а також конструкцій і матеріалів;
• улаштування мереж електроенергії, водо- і теплозабезпечення, водовідводу, улаштування очисних споруд  і т.д. (від точки підключення до будівельного майданчика)

 Майданчикові підготовчі роботи виконуються на території об’єкту, який ремонтується чи реконструююється. До них відносяться:

• знесення чи перенесення будинків та шляхів;
• вимкнення, демонтаж, захист, перенесення діючих інженерних мереж і обладнання;
• улаштування тимчасових будинків, споруд, складів, площадок укрупненої збірки конструкцій;
• улаштування тимчасових під’їздів, проїздів, інженерних мереж, будинків і  споруд;
• улаштування тимчасової огорожі, згідно ДБН А.3.2-2-2009.
• улаштування в межах буд.майданчика тимчасових мереж електропостачання, водо-, теплозабезпечення

Згадайте "Ціноутворення в будівництві", теми Зведений кошторисний розрахунок, глава 8. Тимчасові будівлі та споруди. та склад загальновиробничих витрат)

Як було відмічено раніше основними проектними документами, де визначена технологія, етапи і терміни ремонту і реконструкції цивільних будинків – є проект організації будівництва (ПОБ) і проект виконання робіт (ПВР). Ці документи розробляються в відповідності до вимог ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

Проект організації будівництва включає в себе:

•  календарний план в якому висвітлені технологічні обґрунтування послідовності виконання робіт на окремих онструк, ділянках, секціях, під’їздах або будинках, обґрунтовано тривалість ремонтно-будівельних робіт;
•  будівельний генпідрядний план на якому повинні бути нанесені всі будинки, споруди і мережі які підлягають перенесенню або будівництву, постійні і тимчасові під’їдні шляхи і дороги, розміщення основних засобів механізації, розміщення знаків геодезичної сітки об’кту, позначення небезпечних зон площадки реконструкції, тимчасові площадки для складування матеріалів і конструкцій, обладнання та рештків від розбирання і демонтажу, сміття;
•  організаційно-технологічні рішення реконструкції які конкретизують технологічну послідовність робіт. При цьому особливу увагу приділяють збереженню наближених до об’єкту реконструкції будинків, цехів від дії шуму, пилу, динамічних фактрів;
•  відомості об’єктів робіт;
• відомості необхідних машин і механізмів та графік їх роботи;графік необхідних робітників за фахом;
•  пояснювальна  записка  зі  змістовним   обгрунтуванням  методів  і технологічною  послідовність  виконання  будівельно-монтажних  робіт, обгрунтуванням потреби матеріально-технічних ресурсів,  машин,  механізмів, питання охорони праці і навколишнього середовища.

 В          проекті виконання робіт (ПВР) прийняти рішення в ПОБ конкретизуються з урахуванням умов виконання будівельно-монтажних робіт (БМР).

 ПВР складається із наступних розділів:

1. календарний план виконання робіт;
2. графік постачання матеріально-технічних ресурсів;
3. графік роботи основних механізмів;
4. технологічні карти на виконання окремих видів робіт, з врахуванням специфіки конструкцій і конструктивів;
5. перелік інвентаря і конструкції пристосувань, схеми стропування і складування вантажів;
6. вказівки по контролю якості робіт і забезпеченню стійкості окремих конструкцій і будинку в цілому;
7. вказівки по охороні праці і заходи по збереженню навколишнього середовища.

 ПВР розробляє підрядна організація, погоджує його з замовником, зацікавленими організаціями (служба газу, водопостачання і т.д.)  і відомчим комітетом ″Держнаглядохоронпраці″. Виконання робіт по ремонту, реконструкції без наявності ПВР категорично забороняється.