Теоретичний матеріал. Технічні засоби статичної проекції, їх можливості та методика використання.

1. технічні засоби статичної проекції

Статичні технічні засоби навчання або технічні засоби статичної проекції – це система технічних засобів навчання, в якій носіями інформації є діафільми, діапозитиви, що подаються учням, за допомогою діапроекторів, епіпроекторів і графопроекторів.

Статичні – значить нерухомі. Так вони називаються тому, що створюють на екрані нерухомі зображення предметів, які проектуються за допомогою апаратури.

Технічні засоби статичної проекції – це найпоширеніші ТЗН. Вони прості за конструкцією і доступні для користування. Вони дають можливість організувати демонстрування схем, пристроїв, різних зображень. Педагогічний ефект від застосування технічних засобів статичної проекції в значній мірі визначається якістю зображення на екрані, яка залежить від особливостей проекційної апаратури. У зв'язку з цим знання особливостей сприймання екранного зображення, його залежності від технічних параметрів апаратури дуже потрібні тим, хто використовує технічні засоби статичної проекції в навчально-виховному процесі.

Технічні засоби статичної проекції за дидактичними принципами їх дії і видах інформації, яку вони передають, діляться на діапроекційні, епіпроекційні, графопроекційні.

Діапроекційні. В них використовуються прозорі носії інформації. Вони передають на екран плоскі двомірні зображення. До діапроекційних ТЗН відносяться діафільми, діапозитиви, слайди. Вони проектуються на екран за допомогою діапроекторів

Епіпроекційні. В них застосовується принцип відбиття світла. На екрані ми бачимо плоскі двомірні зображення. Носіями інформації є такі непрозорі об'єкти: Малюнки. Фотографії. Картини. Графіки. Таблиці. Ноти. Карти. Текст на папері. Плоскі предмети (деталі). Всі вони проектуються на екран за допомогою епіпроекторів та епідіапроекторів.

Графопроекційні. В процесі використання графопроекційних статичних ТЗН ми отримуємо на екрані двомірні зображення. Носіями інформації є крупноформатні діапозитиви, які називають транспарантами, що проектуються на екран за допомогою графопроекторів або, як їх ще називають, кодоскопів. Графопроектори є лінзові та дзеркальні.

2. Характеристика носіїв інформації статичної проекції.

Характеристика носіїв інформації статичної проекції.

Діафільм - це ряд чорно-білих або кольорових позитивних фотографічних зображень, які розміщені в логічній послідовності на одній плівці завширшки 35 мм. Кадр стандартного діафільму має розмір 18x24 мм., а саморобного - 24x36 мм. Одна частина складається з 40-60 кадрів. Довжина одного діафільму 165 см. Для кращого зберігання плівку змотують у рулончик і розміщують у спеціальному футлярі циліндричної форми.

Діапозитив - це чорно-біле або кольорове зображення на прозорому носії - плівці або склі. їх розрізняють за зовнішніми розмірами і величиною робочої поверхні. Найбільш поширеними діапозитивами є плівкові з робочою поверхнею 24x36 мм,, які встановлені в пластмасові (картонні) рамки з зовнішніми розмірами 50x50 мм. Такі діапозитиви називаються слайдами. Слайди можна демонструвати на будь-якому кадропроекторі або універсальному діапроекторі. Діапозитиви для епідіаскопів можуть бути на склі або плівці розмірами 45x60 мм., 85x85 мм.

Діапозитиви може виготовити і сам вчитель. Для цього слід зняти на звичайну негативну фотоплівку шляхом репродукції схему, ескіз, графік, діаграму, портрет, карту, таблицю тощо. Після цього виконати негативну обробку цієї фотоплівки. В цьому випадку на темному фоні буде видно білі лінії, а на екрані отримаємо чітке зображення. Якщо змістом кадрів є люди, машини, прилади, будівлі, то вони потребують позитивного зображення, яке досягається двома шляхами: а) знімання на оборотну плівку; б) друкування копій з негативу на позитивну плівку на спеціальному апараті

Голограма. Неабиякий інтерес для вчителя представляє голограма. Це оптичний запис зображень об'єктів, який отриманий на фоточутливому матеріалі за допомогою лазерного випромінювання. Користуючись голограмою, ми спостерігаємо об'єкт вивчення в об'ємі, кольорі, з різних боків. Світлове випромінювання - це сукупність електромагнітних коливань, яка характеризується розподілом амплітуд і фаз цих коливань. У звичайній фотографії на світлочутливій поверхні фіксується тільки розподіл амплітуд випромінювання, відбитого від об'єкту. При цьому інформація про фазу втрачається, що перетворює об'ємне зображення в плоске. У 1948 р. англійський фізик Денис Габор запропонував новий метод реєстрації зображень на фоточутливій поверхні, при якому інформація про розподіл фаз коливань зберігається. Він назвав цей метод голографією, а зображення, отримане цим методом на фотопластинці, - голограмою.

Технічні засоби використовують на певних уроках або заняттях, які будують на основі вироблених дидактикою й методикою відповідного предмета правил і прийомів викладання.

Причини малого або зовсім не використання ТЗН:

1. Відсутня відповідна матеріальна база.

2. Не вміють використовувати ТЗН.

3. Не розуміють важливості використання ТЗН.

Природа наділила людину п'ятьма органами відчуттів для сприймання оточуючого її світу. З них найбільшу пропускну здатність має зоровий аналізатор. Психологами доведено (Н. Маслова), що сприйняття певного природного об'єкта буде більш повним, інформація про нього буде краще запам'ятовуватися за умов участі в цьому процесі якомога більшої кількості різних видів аналізаторів. Дотримання цих вимог психологічної науки обумовлює необхідність включення до комплексу дидактичних засобів уроку тих видів, які б залучали одночасно зір і слух (комбіновані ТЗН) до сприйняття інформації, викликали тактильні відчуття (роздатковий матеріал) і по можливості впливали на органи смаку та нюху.

Педагогічні особливості засобів статичної проекції:

• вибіркова і тривала демонстрація кадрів посібників;
• поєднання навчальної інформації посібників і словесних пояснень;
• для правильного сприймання і усвідомлення знань, які передаються за допомогою засобів статичної проекції, світлові зображення мають обов'язково поєднуватися з словом (єдність чуттєвого і раціонального);
• під час демонстрування подаючи різносторонню інформацію, ділити інформацію на певні смислові дози, синтез яких потребує відповідного мислення;
• для активізації пізнавальної діяльності учнів в процесі використання статичних екранних посібників доцільно-застосовувати проблемно-пошуковий метод вкладу навчального матеріалу (у процесі пояснення матеріалу ставити до учнів запитання, відповіді на які вони знайдуть в результаті аналізу змісту відповідних кадрів);
• ·

3. Підготовка викладача до використання діафільмів, діапозитивів, слайдів

1. Вибирають діафільм, діапозитиви і слайди з врахуванням зображення з текстом, доступності тексту та наявності в ньому понять.

2. Визначають триєдину мету заняття з врахуванням змісту діафільму, діапозитивів, слайдів.

3. Визначають місце діафільму, діапозитивів, слайдів в структурі заняття. Це місце залежить від змісту носіїв інформації, типу і структури заняття. їх можна демонструвати на таких етапах навчального заняття: при поясненні нового матеріалу; при закріпленні вивченого матеріалу; при повторенні матеріалу; при узагальненні, систематизації знань; як вступ при вивченні нової теми.

4. Визначають тривалість демонстрування носіїв інформації. Оптимальним часом є 7-10 хвилин. В разі необхідності цей час можна збільшити. Один кадр можна демонструвати 1,5-2 хвилини.

5.Визначають способи активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Вони можуть бути такими: оголошення мети перегляду; вступне слово вчителя; зачитування титрів тощо.

6. Складають поурочний план.