Теоретичний матеріал. Екологічна експертиза.

1. Поняття та принципи екологічної експертизи

Екологічна експертиза – це вид науково-практичної діяльності, що заснована на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі і оцінці передпроектних чи інших матеріалів або об’єктів, майбутня чи поточна діяльність яких несе вплив на навколишнє середовище. Питання екологічної експертизи в нашій державі регулюються Законами України «Про екологічну експертизу» та «Про охорону навколишнього природного середовища».

Результатом проведення екологічної експертизи є висновок, який визначає відповідність майбутньої чи поточної діяльності вимогам екологічного законодавства. Висновок може бути як позитивним, так і негативним. У випадку останнього, є можливість надати документи для повторної експертизи з обов’язковим доопрацюванням та виправленням попередніх недоліків.

Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах.

Згідно із Законом України "Про екологічну експертизу" основними завданнями екологічної експертизи є:

• визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
• організація комплексної, науково мотивованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;
• встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;
• оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей та якість природних ресурсів;
• оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей;
• готування об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Основними принципами екологічної експертизи є:

• обов'язковість проведення та виконання(Принцип обов'язковості в державній екологічній експертизі має два значення. По-перше, обов'язковість проведення її в тих програмах, проектах, що здатні вплинути на навколишнє середовище або здоров'я людини. Фінансування і здійснення робіт за даними проектами і програмами може бути дозволено вищими органами тільки після позитивного висновку державної експертизи. По-друге, обов'язковість виконання тих рішень, що містяться у висновку експертизи);
• гарантування безпечного для життя і здоров'я людей навколишнього природного середовища;
• збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
• наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність (Принцип наукової обґрунтованості означає, що висновки екологічної експертизи повинні бути обґрунтованими і науково аргументованими, базуватися на принципах охорони навколишнього середовища, насамперед, на науково обґрунтованому поєднанні екологічних і економічних інтересів, що забезпечує пріоритети охорони життя і здоров'я людини, реальні гарантії прав людини на провноцінне і сприятливе для життя навколишнє середовище. Незалежність і позавідомчість екологічної експертизи покликані забезпечити свободу виконання висновків екологічної експертної комісії за результами роботи. Експертна комісія повинна керуватися фактами та науковими принципами їхнього обґрунтування і діючими законами. Екологічна експертиза повинна відстоювати принципи охорони навколишнього середовища, а не інтереси окремого відомства або групи людей);
• екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності;
• державне регулювання;
• законність.

Екологічна експертиза проводиться на твердій законодавчій основі. Для її проведення використовують затверджені урядом закони, відомчі інструкції Мінекоресурсів, що мають обов'язкове значення для всіх міністерств і відомств.

Забезпечення широкої гласності про існування екологічно небезпечного об'єкта, призначення для нього екологічної експертизи є обов'язком державних органів охорони навколишнього середовища. Обов'язковим є також широка і своєчасна інформація цими органами населення про екологічну обстановку. Гласність екологічної інформації також тісно пов'язана з залученням громадськості до участі в проведенні екологічної експертизи.

2. Форми екологічної експертизи

Форми екологічної експертизи поділяються на державну, громадську та спеціальну екологічну експертизу.

Державна екологічна експертиза складається:

– з експертизи інвестиційних програм, схем (прогнозів) і програм розвитку і розміщення продуктивних сил (регіональних, особливо програм соціально-економічного розвитку областей, і галузевих), проектів генеральних планів населених пунктів, схем і проектів (прогнозів, програм розвитку і розміщення) районного планування, у тому числі промислових вузлів та ін.;

– інженерно-екологічної експертизи передпроектних документів, проектів та їх виконання при будівництві нових та розширенні, реконструкції, модернізації, заміні технологій і освоєння нової продукції промислових підприємств та інших господарських об‘єктів;

– експертизи проектів законодавчих, нормативно-правових актів у сфері екологічної політики, проектів (схем, прогнозів, програм) з розв‘язання проблем охорони природи, раціонального природокористування й екологічної безпеки;

– експертизи документації з впровадження нових технологій, техніки, матеріалів і речовин, у тому числі закуповуваних за кордоном та ін.

Особливе значення має інженерно-екологічна експертиза проектів будівництва великих регіональних та міжрегіональних господарських об‘єктів – електростанцій, каналів, перекидання рік, гідроспоруд, гірничо-видобувних комплексів та ін.

Громадська екологічна експертиза може виконуватися у будь-якій сфері діяльності, що вимагає екологічного обґрунтування, за ініціативою громадських організацій спільно з державною екологічною експертизою або організовуватися окремо.

Спеціальна (або додаткова) екологічна експертиза виконується за ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами (державними або інших форм власності) і формуваннями.