Конспект. Теоретичні засади організації як об'єкта управління

1. Організація як керована система

Керована система – це організація, яка володiє властивістю змінювати свою поведінку, переходити в різні стани під впливом різних управлінських дiй.

У керованих системах завжди є орган, який здійснює функції управління, тобто суб'єкт управління (керуюча підсистема) і об'єкт управління (керована підсистема).

Об'єкт управління – елемент системи управління, на який спрямовано управлінську діяльність.

Суб'єкт управління – той, хто здійснює управлінську діяльність. 

• 1,2,3,4 – об’єкти управління (ПІДЛЕГЛІ)
• 5 – суб’єкт управління (КЕРІВНИК)

2. Організація та управління

Управління – це сфера людської діяльності, яка виникла внаслідок поділу праці і за допомогою якої людина впливає на різні процеси (технологічні, економічні, соціальні) для досягнення певних цілей.

Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин.

Організації для того, щоб бути успішною, мало бути тільки результативною, досягати поставлених цілей, завдань, показників. Потрібно бути ще й ефективною – постійно знаходити найкращі, прогресивніші інструменти для досягнення своїх цілей. Організація може бути результативною, при цьому не будучи ефективною, тільки коли представляє унікальний продукт чи послугу на ринку, займає монопольну нішу на ринку чи працює на ексклюзивних умовах, які не залежать від стану та розвитку ринку. При цьому диктуючи свої умови як на ринку, на якому працює (відносно клієнтів та постачальників), так і всередині організації, здійснюючи стратегічне та оперативне управління нею. Проте навіть такі організації стикаються з тим, що вони мають оперативно реагувати на швидкість змін сучасного світу. Навіть якщо їм не потрібно завоювати контроль над ресурсами, то перед ними стоїть завдання знаходження шляхів утримання існуючого контролю, методів для утвердження та збереження своєї позиції на ринку. 

Співвідношення понять “організація” та “управління” характеризують такі положення:

• управління, а точніше система, що управляє, вже є організацією, єдиним упорядкованим цілим, що складається з різних елементів, які формують структуру. Ця структура має всі системні властивості організації;
• управління можна розглядати як необхідну та найважливішу частину більшості біологічних, економічних, соціальних і механічних систем, тобто як частину організації, що виконує особливу функцію щодо підтримки в допустимих межах відхилень системи від заданих цілей;
• організація як процес з упорядкування в організованих системах є функцією управління та відповідно складовою частиною управління. В управлінні відбивається системна та функціональна єдність організації як стану і процесу. Таким чином, розгляд організації з системних і функціональних позицій є доцільним, оскільки дає змогу виявити її нові риси та відносини організованого цілого з однопорядковими категоріями – “система” та “управління”.

3. Система управління організацією

Система управління – це деяка цілісність, що складається з окремих елементів, які знаходяться між собою у взаємозв’язку та взаємозалежності.

Система управління складається з двох частин:

• підсистеми, якою керують;
• підсистеми, яка керує.

Елементи системи управління є підсистемами, при цьому кожна з них може розглядатися як самостійна система й у свою чергу складається з елементів, що знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності (наприклад, технікум – система, відділення – підсистема, міністерство – надсистема).

У системі управління на рівні основної ланки, тобто організації, можна виділити такі підсистеми:

• технологічну,
• технічну,
• організаційну,
• науково-технічну,
• економічну,
• інформаційну,
• соціальну.

Технологічна підсистема – сукупність усіх основних і допоміжних технологічних процесів підприємства, послідовне та якісне виконання яких забезпечить нормальний процес виробництва і реалізації
продукції. Технологічна підсистема містить у собі сукупність відповідних правил і норм виконання кожної операції.

Технічна підсистема обумовлена структурою та змістом технологічної підсистеми, включаючи всі елементи матеріально-технічної бази.

Організаційна підсистема – це процеси організації діяльності та управління організацією.

Науково-технічна підсистема охоплює науково-дослідні, проектні та дослідно-конструкторські роботи на підприємстві, які є основою інноваційного процесу.

Економічна підсистема відображає рух усіх видів ресурсів в організації, економічні результати її господарської діяльності.

Інформаційна підсистема охоплює процеси комунікацій та інформаційне забезпечення всіх інших підсистем.

Соціальна підсистема охоплює процеси розробки та реалізації кадрової політики в організації.

Стосовно організації можна виділити три основні принципи, що характеризують її як керовану систему:

• принцип обґрунтованості: організація підкоряється певним закономірностям, що визначають її внутрішні причиннонаслідкові зв’язки, її функціонування та життєдіяльність;
• принцип цілеспрямованості: організації властиве прагнення до досягнення поставленої мети, що забезпечує з часом новий стан організаційної системи;
• принцип модельованості: організація як складна система може бути представлена різноманітністю моделей, кожна з яких відображає певну грань її сутності.

4. Технології управління організацією: теоретичні засади

Як уже зазначалося, система управління організацією включає об’єкти управління, суб’єкти управління та управлінські важелі.
Управлінські важелі становлять систему менеджменту організації.
Можна дати декілька визначень менеджменту організації, які виражають його зміст:

• менеджмент організації – це засіб організаційного управління;
• менеджмент організації – напрям наукових досліджень, що формує теоретичні засади та практичні пропозиції щодо ефективного управління розвитком організації;
• менеджмент організації – система спеціальних важелів та інструментів забезпечення розвитку організації через використання внутрішніх ресурсів і резервів.

Основними функціями менеджменту організації є:

• Планування;
• Організація;
• Мотивація;
• Контроль.

Функції менеджменту є елементами процесу управління, з’єднаними в єдине ціле алгоритмом прийняття управлінських рішень.

Як і будь-який інший вид менеджменту менеджмент організації реалізується за допомогою інструментів, які в сукупності становлять спеціальний економічний інструментарій (табл. 1).

Таблиця 1 - Елементи спеціального економічного інструментарію менеджменту організації



Спеціальний економічний інструментарій менеджменту організації спрямований на реалізацію стратегії розвитку організації в межах стратегічного управління. Формування набору інструментів менеджменту організації з урахуванням характеристик конкретної організації та стану зовнішнього середовища в певний момент часу відбувається за допомогою апарату ситуаційного управління.