Теоретичний матеріал до теми 2.

1. Класифікація функцій менеджменту. Планування як функція менеджменту.

Під функціями менеджменту слід розуміти відносно відокремлені напрями управлінської діяльності (трудові процеси у сфері управління), які забезпечують управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Процес управління здійснюється шляхом реалізації певних функцій. Визначення переліку цих функцій – одне з найважливіших завдань теорії менеджменту. Управління розглядається як процес, оскільки робота для досягнення мети за допомогою іншої – це не якась одноразова дія, а серія безперервних взаємопов’язаних дій. Ці дії, кожна з яких сама по собі є процесом, дуже важливі для успіху організації. Їх називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція також є процесом, тому що складається із серії взаємопов’язаних дій.

Процес управління – це є загальна сума всіх функцій, а саме:

- планування;

- організація;

- мотивація;

- контроль;

- регулювання.

Ці п’ять первинних функцій управління об’єднані зв’язуючими процесами комунікації і прийняття рішення.

1. Функція планування. Вирішує те, якою повинна бути мета організації і що мають робити члени організації, щоб досягти її. За своєю суттю функція планування відповідає на три основні питання:

1. Де ми знаходимося на даний час? Керівники повинні оцінити сильні та слабкі сторони організації в таких важливих галузях, як фінанси, маркетинг, виробництво, наукові дослідження і розробки, трудові ресурси. Все це здійснюється з метою визначення, чого може реально досягти організація.

2. Куди ми хочемо прямувати? Оцінюючи можливості та загрози в навколишньому середовищі, такі як конкуренція, клієнти, закони, політичні фактори, економічні умови, технологія, постачання, соціальні та культурні зміни, керівництво визначає, що може перешкодити організації досягненню цих цілей.

3. Як ми збираємось це зробити? Керівники повинні вирішити, як в загальних рисах, так і конкретно, що повинні робити члени організації, щоб досягти виконання цілей організації.

За допомогою планування керівництво намагається встановити основні напрями зусиль і прийняти рішення, які забезпечують єдність цілей для всіх членів організації. Іншими словами, планування – це один із засобів, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрям зусиль усіх членів організації для досягнення її загальної мети.

Планування в організації не є окремим одноразовим явищем

через дві суттєві причини.

1. Хоч деякі організації припиняють своє існування після досягнення мети, заради якої вони створювалися, багато з них намагаються продовжити своє існування якомога довше.

2. Друга причина, за якою планування повинно здійснюватися безперервно, – це постійна невизначеність майбутнього. В силузмін у навколишньому середовищі або помилок у судженнях явища можуть розвиватися не так, як це передбачало керівництво при розробці планів.

Тому плани необхідно переглядати, щоб вони узгоджувалися з реальністю.

2. Організація. Організовувати – значить створювати певну структуру. Існує

багато елементів, які необхідно структурувати, щоб організація могла виконувати свої плани і досягати таким чином своєї мети. Одним із цих елементів є робота, конкретні завдання організації, такі як спорудження житлових будинків або забезпечення страхування життя. Промислова революція почалася з усвідомлення того, що організація роботи певним чином дозволяє групі працівників досягти значно більшого, ніж вони могли б без певної організації.

3. Мотивація

Керівник завжди повинен пам’ятати, що навіть чітко розроблені плани і найдосконаліша структура організації позбавлені сенсу, якщо хтось не виконує фактичну роботу організації. І завдання функції мотивації полягає в тому, щоб члени організації виконували роботу згідно з делегованими їм обов’язками і узгоджуючи з планом.

4. Контроль. Майже все, що робить керівник, спрямоване на майбутнє. Керівник планує щось мати до певного часу. За цей період може статися багато змін. Робітники можуть відмовитися виконувати свої обов’язки згідно з планом. На ринку може з’явитися новий сильний конкурент, який ускладнить реалізацію мети підприємства. Контроль – це процес забезпечення досягнення мети. Існують три аспекти управлінського контролю.

5.Регулювання – це діяльність із підтримки в динамічній системі управління виробництвом заданих параметрів. Його завдання –зберегти стан упорядкованості, котрий задається функцією організації як у підсистемі виробництва, так і в підсистемі управління.

2. Мотивація і контроль як функція менеджменту

Мотивація - це одна з основних функцій менеджменту, що виражається у впливі на працівників з метою спонукання їх до праці і підтримки їх трудової активності. Мотивація - це психофізичний процес, керуючий поведінкою людини. Завдання керівника - дізнатися, зрозуміти той внутрішній мотив, який рухає поведінкою працівника, і знайти можливість активізувати цей мотив.

Американський соціолог Абрахам Маслоу розробив теорію потреб, згідно з якою в основі дій людей лежать їхні потреби. А. Маслоу розділив людські потреби на п'ять груп і розташував їх у порядку зростання на п'яти рівнях. Графічно це виглядає як піраміда.

У підставі "піраміди потреб" (рис. 1) знаходяться найбільш нагальні потреби людей - фізіологічні: харчування, відпочинок, житло і т.д. Для їх задоволення людина готова працювати за мінімальну заробітну плату і вимагати мінімально прийнятних умов праці.

Другий рівень потреб - це потреба в безпеці і впевненості в майбутньому. Для забезпечення цих потреб людина шукає роботу зі стабільною зарплатою вище мінімальної, з гарантією медичного обслуговування та пенсійного забезпечення.

Перші два рівня відображають первинні потреби людини, без яких неможливе нормальне життя. Такі рівні піраміди відображають вторинні потреби.

Рисунок 1.- «Піраміда потреб»

Для того щоб залишатися людиною, недостатньо задовольняти фізіологічні (тварини) потреби. Людині життєво необхідно бути членом тієї чи іншої спільності людей.

Па четвертому рівні - потреба в самоствердженні. Будь-якій людині в тій чи іншій мірі притаманне бажання бути впевненим у собі, відчувати себе компетентним, здатним, сильним.

Па п'ятому рівні - у верхівці піраміди - розташовується потреба в самовираженні. Це також притаманна всім людям в тій чи іншій мірі потреба творчості. В акті творчості людина виражає себе - реалізує свої здібності, знання, вміння. У цьому прагненні дуже важливий результат творчого процесу, момент подолання труднощів, виконання складного завдання. Цей результат важливий людині сам по собі, не для визнання його іншими, як це відбувається при самоствердженні.

Керівник трудового колективу повинен володіти знаннями - хоча б на середньому рівні - про психологію людини. Талановитий керівник володіє не тільки або стільки знаннями, скільки особливим чуттям, інтуїцією, які дозволяють йому вгадувати рушійні мотиви людини і підказують правильні рішення того, як спонукати членів свого колективу до продуктивної роботи.

Контроль

Контроль - одна з основних функцій менеджменту, спрямована на облік результатів роботи та їх якісну і кількісну оцінку. Інструменти контролю '.

спостереження;

перевірка;

облік;

аналіз.

Контроль повинен бути своєчасним і простим. Без управлінського контролю неможливо перевірити, чи нормально функціонує організація, чи забезпечує це функціонування досягнення намічених цілей; контроль - необхідний інструмент вироблення управлінської політики в цілому та прийняття конкретних рішень.

Зміст функції контролю:

1. збір, обробка та аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів;
2. порівняння їх з плановими показниками;
3. виявлення відхилень і аналіз їх причин;
4. розробка заходів щодо прийняття термінових рішень щодо оперативної діяльності в тому чи іншому підрозділі організації.

Види контролю '.

попередній: виявлення фактичного стану всіх компонентів виробничого процесу до його старту (оцінка кваліфікації персоналу, вироблення стандартів щодо матеріальних ресурсів, складання бюджету тощо);

поточний: контроль за діями співробітників з боку безпосереднього керівника виробничої операції. Поточний контроль необхідний для встановлення зворотного зв'язку з апаратом управління виробництвом;

заключний: оцінка кінцевого результату роботи з метою виявлення помилок і запобігання їх виникненню в майбутньому.

Функція контролю тісно пов'язана з функцією планування. Контроль дозволяє менеджеру оцінити правильність обраної стратегії (тактики).

3. Суть та класифікація методів менеджменту.

В соціальних системах «управління» - це складний і динамічний процес, який здійснюється людьми для досягнення поставлених цілей. Методи менеджменту часто сприймають як абстрактне поняття, як широкий спектр різноманітних питань (комунікації, планування, про­цеси розробки організаційних структур).

Популярним є також тверджен­ня, що методи менеджменту — це способи виконання функцій менедж­менту. Тому постає необхідність з'ясувати усе про цю категорію менеджменту.

Методи менеджменту - це сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців з метою досягнення цілей організації та ефективного виконання її місії.

Головним завданням керуючої системи є створення методів менеджменту, за допомогою яких вона впливатиме на працівників, забезпечуючи їхню активність, керуючи та координуючи їх діяльність, адже головною ціллю методів менеджменту є забезпечення гармонії, органічного поєд­нання індивідуальних, колективних та суспільних інтересів. Методи менеджменту покликані забезпечити високу ефективність діяльності колективів, їх злагоджену роботу, сприяти максимальній мобілізації творчої активності кожного його члена, забезпечити своєчасну і дієву ліквідацію відхилень від накресленої програми дій. Це відрізняє методи менеджменту від технічних і технологічних методів управління, які використовуються в процесі вирішення виробничо-господарських завдань.

Методів менеджменту є дуже багато, тому їх класифікацію можна проводити за різними ознаками.

За напрямком впливу на керований об'єкт методи менеджменту мож­на поділити на:

1. Методи прямого впливу,які безпосередньо впливають на керовану систему (накази, розпорядження, вказівки, інструкції, положен­ня, тарифи тощо).

2. Методи непрямого впливу,які створюють умови для впливу на ке­ровану систему менеджменту (плани, стимули, методи формуван­ня колективів ).

За способом врахування інтересів працівників методи менеджменту поділяються на такі групи:

1. Методи матеріального впливу:враховують майнові та фінансові інте­реси працівників і включають різноманітні економічні стимули.

2. Методи владного впливу:націлені на упорядкування функцій, обо­в'язків і прав працівників, регламентацію та нормування їх діяль­ності (штатні розписи, регламенти діяльності, положення про ви­конавців, договори, накази, розпорядження, догани тощо).

3. Методи морального впливу:спрямовані на підвищення соціально-господарської активності та включають соціальні норми, моральні стимули, методи установлення хороших взаємовідносин між керів­ником і підлеглими тощо.

За формою впливу методи менеджменту можна умовно поділити на:

1. Кількісні методи(калькуляції, кошториси, бюджет, матеріальні стимули).

2. Якісні методи(вказівки, інструкції, моральні стимули, методи до­бору колективу за психофізіологічними факторами тощо).

За характером впливу методи менеджменту поділяються на групи:

1.Економічні методи менеджменту.

2.Організаційно-розпорядчі методи менеджменту.

Методи менеджменту взаємопов'язані, отже цей поділ цілком умовний. Наприклад техніко-економічний план (економічний метод) починає впливати на працівників організації після того, як він затверджений наказом директора (розпорядчі методи). При цьому можливі зміни у складі працівників (соціально-психологічні методи), викликані необхідністю виконання цього плану. Ефективним є комплексне використання методів. Нехтування будь-яким із них, надання переваг тільки деяким негативно позначається на дієвості менеджменту організацій.