КОНСПЕКТ: Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності

1. Аналіз ліквідності й платоспроможності

Такий аналіз дозволяє зробити висновок щодо можливості підприємства в достатньому обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями за допомогою активів.

Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, що потребує негайного погашення.

Ліквідність - це здатність активу перетворюватися на грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена.

Аналіз ліквідності підприємства являє собою аналіз ліквідності балансу і полягає в порівнянні засобів по активу згрупованих за ступенем  ліквідності із зобов'язаннями по пасиву, об'єднаними по термінах їхнього погашення в порядку зростання термінів. 

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

А₁ ≥ П₁ ; А₂ ≥П₂ ; А₃ ≥ П₃ ; А₄≤ П₄ 

Ліквідність та платоспроможність оцінюється за допомогою  відносних показників:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) дає змогу встановити, якою мірою оборотні активи покривають короткострокові пасиви

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності. Цей показник аналогічний коефіцієнту поточної ліквідності, але розраховується за вужчим колом оборотних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їх частина — виробничі запаси.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Він указує, яка частка короткострокових зобов'язань може бути за необхідності погашена негайно за рахунок наявних грошових коштів.

4. Маневреність власних оборотних коштів характеризує частину власних оборотних засобів, яка знаходиться у формі грошей. Зростання цього показника в динаміці – позитивна тенденція. Рекомендоване мінімальне значення 0.3.

5. Коефіцієнт мобільності - частка оборотних коштів в активах. Позитивним є зростання показника, що підтверджує прискорення оборотності майна. Проте низька мобільність не завжди оцінюється негативно. За високої рентабельності виробництва і продукції підприємства спрямовують вільні кошти на розширення виробництва, що не можна вважати небажаним явищем.

6. Частка виробничих запасів у поточних активах показує частку найменш ліквідних активів – виробничих запасів і витрат – в структурі поточних активів.

7. Коефіцієнт грошової платоспроможності – показник, що характеризує здатність підприємства за рахунок наявних грошових коштів та прирівняних до них активів погасити власні поточні зобов’язання. Позитивним є зростання коефіцієнта у часі. Достатнім вважається рівень більше 0.5

8. Коефіцієнт розрахункової платоспроможності – показник, що характеризує здатність підприємства за рахунок активів, які реально можна реалізувати, погасити власні платіжні зобов’язання. Позитивним є наближення коефіцієнта до 1 та його зростання у часі.

9. Коефіцієнт ліквідної платоспроможності – показник, що характеризує здатність підприємства за рахунок оборотних активів покрити позичкові та власні джерела формування. Позитивним є розмір коефіцієнта більше 1 та його зростання у часі. Підприємство, коефіцієнт ліквідної платоспроможності якого менше 1, вважається банкрутом і може бути ліквідоване, а його майно продане.

2. Аналіз фінансової стійкості

Фінансова стійкість відображає постійне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації продукції, а також затрати на його розширення і оновлення.

Значення і сутність фінансової стійкості яскраво відображаються в її показниках. Розрізняють такі показники фінансової стійкості:

1. Абсолютні

= Величина власних оборотних коштів (ВОК) - характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він є розрахунковим показником, що залежить від структури як активів, так і джерел коштів. За інших рівних умов зростання цього показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборот них коштів є

Показник ВОК показує, яка сума оборотних коштів залишається в розпорядженні підприємства після розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями.

2. Відносні

= Коефіцієнт автономії (платоспроможності) розраховується як співвідношення власних коштів підприємства до валюти балансу і показує, яка частка активів створена за рахунок власних коштів. Позитивним при зміні показника в динаміці вважається тенденція, що він збільшується і прямує до 1. Але мінімально достатнім вважається значення ≥ 0.5. Перевищення частки залучених засобів 50%-ї межі забезпечує високий рівень довіри банків і є привабливим для інвесторів.

= Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу є доповненням до коефіцієнта концентрації власного капіталу (їх сума дорівнює 1). Показує частку позичкових коштів у загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства. Що нижчий цей показник, то менша заборгованість підприємства, то стійкіший його стан.

= Коефіцієнт співвідношення власних і залучених засобів (фінансування) показує, скільки копійок залучених коштів припадає на 1 грн. власних. Зростання в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів (зниження фінансової стабільності). Позитивною є величина показника до 1.

= Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до коефіцієнта незалежності і його значення завжди більше 1. Зростання цього показника означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні підприємства. Коли його значення наближається до 1, це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

= Коефіцієнт маневреності власних коштів – показник, що визначає частину власного капіталу, яка використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка капіталізується. Нормативне значення – більше 0.3.