КОНСПЕКТ: Аналіз активів підприємства та джерел їхнього фінансування

1. Фінансовий аналіз: поняття, види та методи.

Фінансовий аналіз - це процес дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку.

В узагальненому вигляді він охоплює три головні напрямки:

1)  оцінювання фінансових потреб підприємства;

2)   розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучених фінансових ресурсів та каналів їх одержання - кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

3)   забезпечення системи фінансової звітності, яка б об'єктивно відображала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Види фінансового аналізу:

1)      За організаційними ознаками:

‒        внутрішній фінансовий аналіз проводиться фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням усієї сукупності наявних інформативних показників. Результати такого аналізу можуть представляти комерційну таємницю підприємства.

‒        зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські фірми, банки, страхові компанії з метою вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

2)      За обсягом дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.

‒        повний фінансовий аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

‒        тематичний фінансовий аналіз обмежується вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства (оптимальність фінансування різних активів з окремих джерел: стан фінансової стійкості і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля…)

3)      За об’єктом аналізу виділяють наступні його види:

‒        аналіз фінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих його структурних одиниць і підрозділів.

‒        аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.

‒        аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.

4)      За періодом проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.

‒        попередній фінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).

‒        поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

‒        наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.

Фінансовий стан підприємства являє собою ступінь забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями.


Мета аналізу фінансовою стану підприємства — об'єк­тивної його оцінки та виявлення на цій підставі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів.


Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

= дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

= дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

= об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства;

= оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;

= аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;

= визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Предметом фінансового аналізу підприємства с його фінан­сові ресурси, їх формування та використання.

Метод фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних ін­струментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

Результати фінансовго аналізу представляють інтерес для широкого кола суб’єктів ринку:

• саме підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;
  
  
• інвестори - зацікавлені в ефективності та прийнятній ризиковості інвестування своїх коштів);
  
  

• кредитори і постачальники, які бажають впевнитись у плато­спроможності підприємства;
  
  

• партнери по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії );
  
  
• сторонніх щодо підприємства структур (так державна податко­ва служба бажає впевнитись у спроможності підпри­ємства сплачувати податки; профспілки — у стабільності зай­нятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробіт­ну плату; благодійні організації — у потенційній спроможності підприємства допомагати).

2. Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану.

Фінансова інформація - це набір даних (систематизований у певний спосіб) про:

‒        склад господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми;

‒        рівень прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов'язані з ними ризики;

‒        обороти фірми та якість її активів;

‒        обсяг та якість потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один з них - це аналіз фінансових звітів фірми. Це можна зробити трьома способами:

1. Вивчити звіт про фінансові результати та баланс;
2. Порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів фірмою на певні періоди;
3. Проаналізувати, як пов'язані звіти про фінансові результати та баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів за допомогою цих трьох підходів - допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення про найефективніше вкладення коштів і ресурсів, скоригувати напрямки майбутньої діяльності фірми.

3. Аналіз динаміки складу і структури активів підприємства та джерел їхнього фінансування

Аналіз здійснюється на підставі аналізу наступних показників:

а) показник нетто-балансу;

б) показники, що характеризують стан основних засобів;

в) показники, що характеризують стан оборотних засобів.

Показник нетто-балансу – сума господарських засобів, що знаходиться в розпорядженні підприємства. Це валюта балансу. Зростання цього показника свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства.

Далі доцільно проаналізувати структуру активів підприємства (визначити питому вагу необоротних активів, оборотних активів та витрат майбутніх періодів). Якщо оборотні активи збільшуються, а необоротні зменшуються, це означає, що на даному підприємстві спостерігається тенденція прискорення оборотності майна підприємства. Результатом може бути вивільнення частини грошових коштів і короткострокових вкладень (якщо відсоток за цими статтями зріс).

Методи аналізу

Горизонтальний (у часі) аналіз передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду. Він дає змогу виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. В основу цього аналізу покладено обчислення базисних темпів зростання балансових статей чи звіту про фінансові результати підприємства.


Найбільш типовими формами горизонтального аналізу є:

1) порівняння фінансових показників звітного і минулого періоду;
2) порівняння фінансових показників звітного періоду з показ­никами за планом;
3) порівняння фінансових показників за низку минулих періодів. Метою такого аналізу є виявлення тенденцій змін окремих показників, які характеризують результати фінансової діяльності підприємства.

Вертикальний (структурний) аналіз спрямований на визначення структури фінансових показників з виявленням впливу кож­ної позиції звітності на результат у цілому. Вертикальний аналіз подає фінансову звітність у вигляді відносних величин, які характеризують структуру узагальнюючих підсумкових показників. Обов’яз­ковим елементом аналізу слугують динамічні ряди цих величин, що дає можливість передбачати та прогнозувати структурні зрушення в складі господарських коштів і джерел їх покриття.

 У процесі цього аналізу визначають співвідношення (чистку) оборотних та необоротних активів; склад оборотних і необоротних активів, які використовують, склад активів підприємства за ступенем їх ліквідності, склад інвестиційного портфеля тощо.

Трендовий аналіз спрямований на порівняння кожної позиції звітності з низкою періодів, що передують, і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів окремих періодів.